Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 757/20948/20-к

провадження № 51-2138км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного  кримінального суду у складі:

головуючого                                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                        ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 — адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 18 вересня 2020 року відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР).

Київський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на вищезазначену ухвалу слідчого судді у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК)).

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 — ОСОБА_7 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що, на його переконання, ухвала Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року всупереч ст. 370 КПК є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою. Переконаний, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження і повернув апеляційну скаргу, а висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності, оскільки повідомлення про призначення розгляду скарги йому та ОСОБА_6 не надходило, заявку на відправлення йому судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення він до суду не подавав, а копію ухвали слідчого судді він отримав у канцелярії суду лише 8 лютого 2021 року та 22 березня 2021 року вже після подання апеляційної скарги на адресу Адвокатського об`єднання "Інвікта" надійшов рекомендований лист, у якому містився супровідний лист від 5 жовтня 2020 року та ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року. Разом з цим ОСОБА_7 у касаційній скарзі посилається на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 4 листопада 2019 року у справі №760/12179/16-к.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 25 травня 2020 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Печерського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.Ухвалою від 18 вересня 2020 року слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , дійшовши з урахуванням ч. 1 ст. 26 КПКвисновку, що оскільки адвокат у судове засідання не з`явився, то на час розгляду скарги заявлені вимоги останній не підтримує.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов`язати Печерське УП ГУ НП в м. Києві прийняти та невідкладно зареєструвати подану 18 травня 2020 року ОСОБА_6 заяву про вчинення кримінального правопорушення і внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами щодо підроблення договору дарування нерухомого майна від 24 грудня 2008 року та інших документів, на підставі яких було вчинено незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , що містить ознаки злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК, і розпочати розслідування.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з абзацом 2 ч. 3 цієї статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Проте безпідставним є посилання ОСОБА_7 в касаційній скарзі на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 4 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к), а саме: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення, оскількитакий порядок апеляційного оскарження застосовується у разі постановлення ухвали слідчого судді без виклику особи, яка її оскаржує (абзац 2 ч. 3 ст. 395 КПК). Що стосується даного провадження за скаргою ОСОБА_7 , то за правилами ч. 3 ст. 306 КПК розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, а відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. З урахуванням зазначеного доводи касаційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Поряд із цим апеляційна скарга ОСОБА_7 містила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказаної ухвали. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, він зазначив, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику його та ОСОБА_6 , при цьому копію зазначеної ухвали ним було отримано лише 8 лютого 2021 року в канцелярії суду, що, на його переконання, є поважною причиною пропуску строку.

Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Київський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що посилання адвоката ОСОБА_7 на те, що рішення слідчого судді за результатами розгляду його скарги прийнято без його виклику, є безпідставним, а зазначені в клопотанні причини пропуску строку апеляційного оскарження, у тому числі несвоєчасність отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, такими, що не можуть бути віднесені до об`єктивних причин, які перешкодили адвокату вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки судом першої інстанції було належним чином забезпечено виклик адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 у судове засідання, який своїм правом не скористався, в судове засідання суду першої інстанції не з`явився, заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, не вжив і лише майже через п`ять місяців звернувся за отриманням копії судового рішення.

Такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на те, що 27 травня 2020 року на адресу ОСОБА_7 було направлено повідомлення про призначення розгляду його скарги на 18 вересня 2020 року, окрім того, на мобільний номер телефону, зазначений ОСОБА_7 у скарзі, поданій ним до районного суду, направлено повідомлення про розгляд скарги 18 вересня 2020 року, яке згідно зі звітом про його доставку отримано 27 травня 2020 року. 5 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва за наслідками розгляду скарги ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 направив йому копію ухвали слідчого судді.

Як визначено ч. 3 ст. 306 КПК, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого. Проте як вбачається з матеріалів провадження, судове засідання 18 вересня 2020 року відбулося без участі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Однак апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення адвокату ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження,в цілому не перевіривши наявності у матеріалах цього провадження даних щодо своєчасного направлення у порядку, передбаченому КПК, особі, яка подала скаргу, та особі, в інтересах якої було подано скаргу, копії ухвали слідчого судді від 18 вересня 2020 року, а також підтвердження, що ці особи отримали копію вказаної ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанціїна порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 370, 419 КПК) не в повному обсязі перевірив доводи ОСОБА_7 , які він наводив у своїй апеляційній скарзі в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, і за вказаних обставин дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного провадження та відповідно про повернення апеляційної скарги, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КК), що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

З огляду на наведене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала —скасуванню, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 — адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                 ОСОБА_3