Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 305/1149/17

провадження № 51-3028км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                            ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                             ОСОБА_4 ,

прокурора                                                                ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на  ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року про відмову в  поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2018 року.

Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2018 рокупорушено питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070140001723.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 01 грудня 2020 року відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2018 року та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Вимоги й узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає необґрунтованими висновки апеляційного суду про наявність підстав для повернення його апеляційної скарги. Зазначає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та підлягав обов`язковому поновленню, оскільки він не брав участі в судовому засіданні 05 липня 2018 року, а суд не надсилав йому копії постановленої цього дня ухвали. А тому, на його думку, суд мав застосувати положення ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники провадження були належним чином повідомлені про день та час судового засідання, проте не з`явилися для особистої участі в ньому, заяв та клопотань про відкладення судового розгляду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом за нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи  відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 цієї статті ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 вказаної вище статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

За наявності відповідних підстав суди мають процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, що потребують вжиття належних заходів реагування. Постановлення таких ухвал спрямовано на забезпечення ефективності здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та конституційного права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної  палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року (справа  № 686/9636/18, провадження № 51-6276кмо19).

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст.  399 КПК, оскільки не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, якою порушено питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, за клопотанням скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд апеляційної інстанції безпідставно виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про порушення питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку. Така ухвала суду є процесуальним рішенням з організації і забезпечення належного порядку та процедури здійснення судового провадження і не створює таких правових наслідків, які дають підстави, з огляду на загальні засади КПК (статті 7, 9, 24), для її оскарження в апеляційному порядку. Вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження, його здійснення та результати такого провадження належать до дискреційних повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За практикою Касаційного кримінального суду, у випадках, коли особа, заявляючи клопотання про поновлення строку порушувала питання про перегляд постанов й ухвал, які не могли бути предметом перевірки, приймається рішення про відмову у відкритті провадження (ухвали від 13 травня 2019 року у провадженні № 51-2300ск19, справа № 385/402/18, від 06 липня 2020 року у провадженні № 51-944ск20, справа № 639/634/19, від 12 січня 2021 року у провадженні № 51-51ск21, справа № 625/291/13 - к, від 22 березня 2021 року у провадженні № 51-574ск20, справа № 766/5615/18).

Зазначені обставини залишилися поза увагою апеляційного суду, який безпідставно зосередився на з`ясуванні питання про наявність (відсутність) підстав для поновлення строку апеляційного окремого оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої під час судового розгляду.

Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статей 392, 399 КПК, що  є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а  ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд має врахувати викладене в постанові касаційного суду, належним чином виконати всі вимоги кримінального процесуального закону та  ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам статей 419, 392, 399 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2018 рокускасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та  оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1                             ОСОБА_2                              ОСОБА_3