Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 201/11098/18

провадження № 51- 2184 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

засудженого                                    ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від                    11 жовтня 2018 року повернуто скаргу ОСОБА_6 на постанову прокуратури Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                                    №42017040000000570 від 19 травня 2017 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді місцевого суду                        ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду                           м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року було повернуто.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що він не пропустив строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді місцевого суду так як він отримав її лише 23 жовтня 2018 року. Після чого, 29 жовтня 2018 року він намагався реалізувати право на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про необхідність повернення його апеляційної скарги, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважала доводи касаційної скарги засудженого обґрунтованими.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні                         і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте, ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду                                м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року зазначеним вимогам закону не відповідає.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів                 з дня її оголошення. Якщо ж ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки оскаржувану ухвалу місцевого суду було постановлено 11 жовтня 2018 року. Копію вказаного рішення засуджений отримав 23 жовтня 2018 року, а надіслав поштою лише 31 жовтня 2018 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження ухвали суду, передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК, при цьому зазначив про відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.

При перевірці додержання встановлених законом строків на апеляційне оскарження судового рішення необхідно враховувати положення ст. 116 КПК, відповідно до яких строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, — якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку. Однак вказані законодавчі приписи апеляційний суд залишив поза увагою.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги матеріалів, засудженому                     ОСОБА_6 , який тримається під вартою, копію ухвали слідчого судді місцевого суду від 11 жовтня 2018 року було вручено під розписку 23 жовтня 2018 року, а тому, виходячи з приписів п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК, останній день строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення для нього припадав на 29 жовтня 2018  року.

Так, з  довідки виданої молодшим інспектором ВРіО прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_7 вбачається, що відповідно до журналу "Обліку заяв, скарг засуджених та осіб взятих під варту" № 6034Н було зареєстровано закритий лист до Апеляційного суду Дніпропетровської області 29 жовтня 2018 року від ОСОБА_6 . Тобто, засуджений подав апеляційну скаргу в межах установленого законом строку на апеляційного оскарження зазначеного судового рішення.

Враховуючи викладене, посилання апеляційного суду на дату надходження апеляційної скарги до поштового відділення (31 жовтня 2018 року) є помилковим. Відтак, суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши дати її подачі, дійшов передчасного висновку, про те що засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, постановляючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга ОСОБА_6                             є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК – скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року                 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                          ОСОБА_3