Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 487/4194/20

провадження № 51-5898км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                ОСОБА_1 ,

суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                ОСОБА_4 ,

прокурора                                                    ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року відмовлено на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2020 року у зв`язку з тим, що це судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею. Вважає, що кримінальне провадження №12017120070003731 за ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України не досліджувалося, не надавалася належна правова оцінка доказам, судове рішення ухвалено незаконним складом суду, оскільки ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено суддею одноособово, а не колегіально, а також судове провадження здійснено за відсутності захисника, участь якого є обов`язковою.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор заперечила щодо задоволення касаційної скарги заявниці та скасування ухвали судді апеляційного суду.

ОСОБА_6 надіслала письмове клопотання про проведення касаційного розгляду без неї, зазначивши, свої вимоги підтримує у повному обсязі.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412–414 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, заявниця оспорює законність ухвали судді Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2020 року.

Водночас у касаційній скарзі заявниця, ставлячи вимогу про скасування ухвали судді суду апеляційної інстанції, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею, що передбачає скасування ухвали слідчого судді.

Однак згідно з положеннями ст. 424 КПК ухвали слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів у межах цього провадження не переглядає це судове рішення та не аналізує доводів.

Що стосується доводів у касаційній скарзі ОСОБА_6 про незаконність ухвали судді суду апеляційної інстанції, то вони є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. Унормування ж кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Положення ч. 3 ст. 307 КПК (чинні на момент постановлення оскаржуваної ухвали судді суду апеляційної інстанції) визначають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Із матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, та зобов`язання вчинити певні дії.

У переліку ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК, який є вичерпним, ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги немає.

Не передбачають можливості окремого оскарження такої ухвали слідчого судді і положення ч. 1 та ч. 2 ст. 309 КПК, які є більш загальними по відношенню до положень ст. 307 КПК і містять перелік судових рішень слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно ж до вимог ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, правильно встановила, що оспорювана ухвала слідчого судді за наслідком розгляду скарги на бездіяльність слідчих не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано одноособово відмовила у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

З урахуванням положень, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК, при вирішенні питання щодо відмови у відкритті провадження не передбачено дослідження матеріалів кримінального провадження та надання їм оцінки. Також зазначеними нормами не передбачено вирішення вказаного питання в судовому засіданні за участю сторін, у тому числі захисника, як на це посилається у своїй скарзі ОСОБА_6 .

З урахуванням зазначеного ухвала судді апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам статей 370, 418 КПК.

Ураховуючи зазначене, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу судді Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                       ОСОБА_2                              ОСОБА_3