Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 569/12603/19

провадження № 51-123км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                ОСОБА_1 ,

суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                ОСОБА_4 ,

прокурора                                                    ОСОБА_5 ,

заявника                                                      ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 січня 2021 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ухвалою від 09 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000172 від 28 лютого 2018 року.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 22 січня 2021 року відмовив ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді та повернув його апеляційну скаргу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та необґрунтованою, оскільки йому безпідставно відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Стверджує про те, що ухвалу слідчого судді він отримав 24  жовтня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 28 жовтня 2020 року. Крім того вказує про те, що в суді апеляційної інстанції було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час перебування в нарадчій кімнаті виносили рішення в інших справах.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_6   просив касаційну скаргу задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечила проти її задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Твердження ОСОБА_6 про те, що в суді апеляційної інстанції було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час перебування в нарадчій кімнаті виносили рішення в інших справах, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК  у разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням та оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб із дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено в її раніше складеній резолютивній частині.

Вирішуючипитання про те, який саме день необхідно вважати днем оголошення ухвали– день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписамист. 376 КПК.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати.

Як убачається з матеріалів провадження, 22 січня 2021 року в судовому засіданні суд апеляційної інстанції після судового розгляду вийшов до нарадчої кімнати.

Того ж дня, повернувшись із нарадчої кімнати, суд проголосив резолютивну частину ухвали, роз`яснив її суть, порядок і строк оскарження. Судове засідання в цей день було закінчено о 08 годині 59 хвилин (т. 1, а.с. 238).

Таким чином, фактично в суду апеляційної інстанції не було визначених законом перешкод для розгляду інших справ, тому твердження ОСОБА_6 про порушення таємниці нарадчої кімнати суддями апеляційного суду є безпідставними.

Разом з тим доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_6 , щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в тому, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді,є обґрунтованими з огляду на таке.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в  апеляційному порядку. До них відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст. 422 КПК.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК  передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно ч. 3 вказаної статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Отже, для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене за викликом цієї особи, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За правилами ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддяРівненського районного суду Рівненської області ухвалою від 09 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження №  52018000000000172 від 28 лютого 2018 року.

28 жовтня 2020 року ОСОБА_6 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезгадану ухвалу, при цьому заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, покликаючись на те, що повний текст оскарженої ухвали отримав 24 жовтня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 28 жовтня 2020 року, що відповідає четвертому процесуальному дню.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 22 січня 2021 року, керуючись статтями 395, 399 КПК, відмовив ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року, оскільки скаржник пропустив встановлений законом строк без поважних причин.

Ухвалене рішення колегія суддів апеляційного суду обґрунтувала тим, що ОСОБА_6 був присутнім у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею скарги на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 52018000000000172 та копію зазначеної ухвали отримав 24 жовтня 2020 року, однак апеляційну скаргу подав лише 28 жовтня 2020 року з пропущенням строків, передбачених ст. 395 КПК.

Проте колегія суддів касаційного суду не може погодитися з таким рішенням апеляційного суду.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 був присутнім у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею його скарги на постанову слідчого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 52018000000000172.

Повний текст зазначеної ухвали слідчого судді було оголошено 09 жовтня 2020 року за відсутності заявника. Згідно з наявними у справі матеріалами копію повного тексту зазначеної ухвали було направлено ОСОБА_6 13 жовтня 2020 року, яку він одержав 24 числа того ж місяця, що підтверджується його розпискою, наявною в матеріалах справи.

У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27  травня 2019 року у справі № 461/1434/18 викладено правову позиціюпро те, що у  випадку необізнаності заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Апеляційний суд, розглядаючи клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належним чином не перевірив та не проаналізував доводів заявника, а формально зазначив, що наведені в його клопотанні обставини не дають підстав для поновлення цього строку. У зв`язку з цим дійшов необґрунтованого і передчасного висновку про відмову в поновленні процесуального строку ОСОБА_6 .

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За цих обставин касаційна скарга  ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду–скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити судове рішення, яке би відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 січня 2021 року про повернення апеляційної скаргиОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                         ОСОБА_3