Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 569/11911/18 · 20.05.2021
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
569/11911/18
Дата
20 травня 2021 р.
Суддя
Макаровець Алла Миколаївна
  • ч. 2 ст. 185 КК

Також цитує: ч. 2 ст. 15 КК · ст. 70 КК · ч. 1 ст. 70 КК · ч. 4 ст. 70 КК · ст. 72 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 569/11911/18

провадження № 51-1447км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного  кримінального суду у складі:

головуючого                                                          ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180010001421, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сарн Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі — КК),

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року ОСОБА_6 засуджено до покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК – у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК – у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання зазначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Зараховано в строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, тобто з 29 серпня 2018 року по 4 квітня 2019 року, та ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 18 червня 2018 року, тобто з моменту взяття його під варту.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у м. Рівному повторно вчинив ряд крадіжок (таємне викрадення чужого майна) матеріальних цінностей, зокрема:

- 1 березня 2018 року приблизно о 10:00 у тролейбусі під час руху до зупинки громадського транспорту "Ринок", що на вул. Соборній, загальною вартістю 2315,52 грн, належних ОСОБА_7 ;

- 6 березня 2018 року приблизно о 15:00, перебуваючи у тролейбусі, під час руху до зупинки громадського транспорту "Майдан Незалежності", що на вул. Соборній, загальною вартістю 874,66 грн, належних ОСОБА_8 ;

- 8 березня 2018 року приблизно о 20:00 у маршрутному таксі під час руху до зупинки громадського транспорту "Літа", що на вул. Коновальця, загальною вартістю 2236,33 грн, належних ОСОБА_9 ;

- 15 квітня 2018 року приблизно о 14:00 у маршрутному таксі під час руху до зупинки громадського транспорту "Бруклін", що на вул. С.Бандери, загальною вартістю 5199,30 грн, належних ОСОБА_10 ;

- 23 квітня 2018 року приблизно о 09:00, перебуваючи в маршрутному таксі, під час руху до зупинки громадського транспорту "Автовокзал", що на вул. Київській, загальною вартістю 716,67 грн, належних ОСОБА_11 ;

- 4 травня 2018 року приблизно о 16:00, перебуваючи у тролейбусі, під час руху до зупинки громадського транспорту "Новус", що на вул. Шухевича, загальною вартістю 350 грн, належних ОСОБА_12 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за обставин, зазначених у вироку, ОСОБА_6 вчиняв повторно крадіжки й надалі, зокрема 21 березня, 21 і 25 квітня, 5, 19, 20, 21, 23, 25 і 30 травня, 1, 2, 5, двічі 6, 8, 9, 10 і 11 червня 2018 року.

Викраденим майном ОСОБА_6 розпоряджався на власний розсуд.

А також ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні закінченого замаху на крадіжку, вчинену повторно. Так, 24 травня 2018 року у торговельному залі магазину "Новус", що на вул. Гагаріна, 26 у м. Рівному, крадіжку, вчинену повторно, він довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений охороною з викраденим майном.

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 — без задоволення.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення, зарахувати у строк відбутого покарання частину покарання, відбутого за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, з 7 жовтня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що:

- суд першої інстанції порушив вимоги ст. 7, ст. 19, ст. 90, п. 4 і п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 91, ст. 94, п. 6 ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) і призначив йому остаточне покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК, без урахування того, що 22 січня 2019 року він повністю відбув покарання, призначене за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, та не зарахував строку попереднього ув`язнення з 7 жовтня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

- суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення та, встановивши, що за вказаним вище вироком не зараховано строк попереднього ув`язнення, апеляційну скаргу в частині зарахування цього строку у вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року залишив без задоволення, а вказаний вирок суду першої інстанції — без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, кваліфікація його дій, вид та розмір призначеного засудженому покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються. Проте засуджений у скарзі наполягає на необхідності зміни судових рішень та зарахуванні йому у строк покарання попереднього ув`язнення з 7 жовтня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 70 КК при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах 1—3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 цього Кодексу.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції при постановленні 4 квітня 2019 року вироку щодо ОСОБА_6 , призначаючи йому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, частково приєднав покарання за попереднім вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, та визначив ОСОБА_6 остаточне покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Крім цього, Судом встановлено, що відповідно до вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 20 травня 2020 року, який набрав чинності 19 червня 2020 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, та призначено покарання – 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року остаточне покарання ОСОБА_6 призначено у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців.

Ухвалено строк відбування покарання обчислювати з 18 червня 2018 року — з моменту взяття його під варту.

За інформацією ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" засуджений ОСОБА_6 звільнився з установи 21 серпня 2020 року у зв`язку з відбуттям покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 20 травня 2020 року, за яким остаточне покарання було призначено відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного йому за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року, тобто вироком, який є предметом оскарження у цьому провадженні.

З інформації ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" також убачається, що за ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2020 року ОСОБА_6 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 7 жовтня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала набула чинності 20 серпня 2020 року.

Крім того відповідно до вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 25 травня 2020 року ОСОБА_6 на підставі частин 1 і 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців; строк відбування покарання обчислюється з моменту взяття під варту 18 червня 2018 року і зараховано у строк покарання частину покарання, що відбута за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року, тобто з 7 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (вирок набув чинності 19 листопада 2020 року).

За таких обставин, ураховуючи, що вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 25 травня 2020 року (при ухваленні якого було враховано покарання за оскаржуваним у цьому провадженні вироком) не є предметом касаційного перегляду та не оспорювався сторонами кримінального провадження, а строк попереднього ув`язнення, про який йдеться в касаційній скарзі засудженого, уже зарахований за вищевказаним вироком суду, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги засудженого та задоволення вимог щодо зарахування строку попереднього ув`язнення в строк покарання, остаточно призначеного відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року, яке у свою чергу на підставі частин 1 і  4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень було поглинено покаранням, призначеним за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 25 травня 2020 року.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 4 квітня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2019 рокущодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу — без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                     ОСОБА_2                  ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу