Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 463/5457/20

провадження № 51-4238км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої                                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на  ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2020  року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та про зобов`язання до вчинення дій.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року ОСОБА_7 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, апеляційну скаргу на підставі ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду

і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що він не був присутній 14 липня 2020 року в судовому засіданні суду першої інстанції, копія ухвали слідчого судді була направлена йому лише 21 липня 2020 року, тобто поза строком на апеляційне оскарження, і отримана ним 27 липня 2020 року. Також ОСОБА_6 зазначає, що суд хоча і правильно зазначив, що йому було відомо про розгляд його скарги 14 липня 2020 року, однак він не був присутнім у судовому засіданні та не знав, яке саме рішення прийняв слідчий суддя. Скаржник наголошує, що подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження 03 серпня 2020 року. У своєму клопотанні зазначив поважні причини для поновлення цього строку. Крім того, на його думку, апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання, не врахував правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6 .

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим

є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 був обізнаний про дату розгляду судом першої інстанції 14 липня 2020 року його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає

у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та про зобов`язання до вчинення дій.

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження захисником ухвали слідчого судді обчислюється з дня оголошення вказаної ухвали, а саме 14 липня 2020 року.

Проте у разі необізнаності скаржника з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане може бути визнано за клопотанням скаржника поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

З матеріалів провадження вбачається, що хоча ОСОБА_6 і знав про дату розгляду його скарги 14 липня 2020 року, однак у судовому засіданні не був присутній. Копія цієї ухвали слідчого судді згідно із супровідним листом суду була направлена ОСОБА_7 лише 21 липня 2020 року (а.п. 17), а відповідно до копії зворотнього рекомендованого повідомлення він отримав її 27 липня 2020 року (а.п. 24).

03 серпня 2020 року ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, в ній він висловив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. При цьому він аргументував своє клопотання саме несвоєчасним отриманням копії ухвали слідчого судді (а.п. 19–25).

Проте вказані доводи залишилися без уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм жодної оцінки та, незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили ОСОБА_7 своєчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно із ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

Таке рішення узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від

27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18).

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню,

а ухвала апеляційного суду – скасуванню з призначенням нового розгляду

в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, якою відмовлено ОСОБА_7 в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня

2020 року та повернуто його апеляційну скаргу, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення,

є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                              ОСОБА_3