Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Ухвала

іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 234/14917/18

провадження № 51-5068км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                        ОСОБА_1 ,

суддів                                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання      ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7

на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року та  ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № 12018050390002042, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та  жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.  187 Кримінального кодексу України (далі – КК),

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на  строк 8 років із конфіскацією 1/2 частини майна, що належить йому на праві власності.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 , судових рішень щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Зазначеним вироком з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь фінансового управління Краматорської міської ради стягнено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_9 .

Також за вироком вирішено долю речових доказів та витрат у провадженні.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну

скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду

щодо ОСОБА_7 – без змін. Цією ж ухвалою вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року в частині засудження ОСОБА_8

скасовано, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) у зв`язку з його смертю.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_6 ставить вимогу про скасування вироку Краматорського міського суду Донецької області від 11  жовтня 2019  року та ухвали Донецького апеляційного суду від 16 липня 2020 року і  призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

Крім того, у касаційній скарзі захисник наводить доводи щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття касаційного провадження з огляду на отримані відомості про смерть засудженого, що сталася 07 січня 2021 року до касаційного розгляду, оскільки в касаційній скарзі не йдеться про його реабілітацію.

Інші учасники судового провадження повідомлені про день, час та місце касаційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, клопотань про його відкладення через поважні причини, що перешкоджають взяти участь в судовому засіданні, чи заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді від них не надходило.

Мотиви Суду

Перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши клопотання, заявлене прокурором, та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Як стало відомо Суду з листа начальника ВКВСР Державної установи "Селидівська виправна колонія (№ 82)" від 22 лютого 2021 року, засуджений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016  року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Висновок щодо здійснення касаційного провадження у зв`язку зі смертю засудженого сформульовано в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі – Об`єднана палата) від 16 січня 2019  року у справі № 761/33482/16-к (провадження № 51-4744кмо18), відповідно до якого у випадку смерті засудженого відкрите за його скаргою касаційне провадження підлягає закриттю, крім випадків, якщо воно з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, є необхідним для реабілітації померлого.

Позиція Об`єднаної палати, крім іншого, полягає в тому, що смерть засудженого у  більшості випадків робить касаційне провадження безпредметним, оскільки застосування до особи, яка померла, кримінально-правових наслідків діяння є  неможливим. Отже, за висновком Об`єднаної палати в разі смерті засудженого касаційне провадження, як правило, підлягає закриттю.

Водночас з огляду на принцип верховенства права та інші засади кримінального провадження, касаційне провадження не може бути закрито, а підлягає продовженню

у випадках, якщо з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, його здійснення буде необхідним з метою реабілітації засудженого, який помер, або з метою захисту прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Під необхідністю реабілітації особи слід розуміти надання можливості довести невинуватість померлої особи у вчиненні злочину після її смерті. Така процедура передбачає звернення членів сім`ї, близьких родичів або інших осіб, які пов`язані з померлим тісними особистими стосунками, з відповідною заявою до суду, в якій висловлюється бажання продовжити кримінальне провадження з метою реабілітації.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після смерті ОСОБА_7 ні близькі родичі, ні члени його сім`ї не зверталися із заявами про розгляд кримінального провадження стосовно нього у зв`язку з необхідністю його реабілітації, а тому підстави для продовження касаційного розгляду з метою реабілітації померлого відсутні.

Враховуючи, що основною тезою наведеного вище висновку Об`єднаної палати є правова позиція щодо безпредметності подальшого касаційного провадження через неможливість застосування до померлої особи кримінально-правових наслідків діяння, крім випадків, пов`язаних з аспектами реабілітації засудженого, колегія суддів вважає, що аналогічний підхід має застосовуватися і до касаційної скарги захисника, поданої в інтересах засудженого, який помер до початку касаційного розгляду.

Зазначене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в  постановах від 24 вересня 2019 року (справа № 233/3106/15-к, провадження № 51-980км18), 24 березня 2021 року (справа № 520/9880/17, провадження № 51-4868км18).

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 липня 2020 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                 ОСОБА_3