Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

30 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 523/9773/15-к

Провадження № 51-1590 ск 21

Суддя Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 січня 2021 року,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу, зокрема вона повинна містити вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування, які мають бути конкретними та узгоджуватися з вимогами.

Проте вказаних приписів кримінально-процесуального закону засуджений належним чином не виконав.

Згідно зі ст. 398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: 1) істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року); 2)  неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року); 3) невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року).

Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 398 КПК України 1960 року, з урахуванням положень статей 370-372 цього Кодексу, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.

Всупереч викладеному, засуджений у касаційній, не вказує, у чому саме полягають допущені судом апеляційної інстанції порушення, які в силу положень ст. 398 КПК України 1960 року є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з урахуванням положень статей 370-372 КПК України 1960 року.

При цьому засуджений за змістом скарги посилається на неповноту й однобічність судового розгляду справи, вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 398 КПК 1960 року не може бути підставами для скасування судових рішень у касаційному порядку.

Крім цього, зазначаючи про допущені судом апеляційної інстанції порушення, засуджений посилається на положення КПК України 2012 року, в той час як розгляд справи щодо ОСОБА_2 здійснювався за правилами КПК України 1960 року.

Ці порушення перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи.

У зв`язку з цим справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку лише за умови усунення недоліків і повторного звернення до суду касаційної інстанції у межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року, або протягом місяця з дня отримання засудженим цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 383, 386, 387, 388, 398 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_2 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо нього для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                                   ОСОБА_1