Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

22 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 369/10037/20

Провадження № 51-5429 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої  судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                                        ОСОБА_1 ,

суддів                                                                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                                        ОСОБА_4 ,

прокурора                                                                            ОСОБА_5 ,

захисника                                                                             ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110040001450 щодо ОСОБА_7 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалою від                       21 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на відмову прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевого прокуратури в задоволенні  клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в межах кримінального провадження № 12019110040001450 від 17 серпня 2019 року, та зобов`язати вчинити дії.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 27 жовтня 2020 року, посилаючись на положення ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7  на зазначену вище ухвалу слідчого судді. Таке рішення суддя мотивував тим, що відповідно до положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання та зобов`язання вчинити дії у кримінальному провадженні оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає про те, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження,  послався на редакцію ст. 309 КПК України, яка втратила чинність та  не врахував зміни до Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"                       № 2548-VIII від 18 вересня 2018 року, відповідно до якого ухвали слідчого судді, зокрема, про відмову в задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу.

Прокурор вважав касаційну скаргу захисника обґрунтованою та просив її задовольнити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного і касаційного оскарження рішення суду.

За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому процесі.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Однак, з такою позицією колегія суддів касаційного суду погодитися не може.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1

ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на відмову прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевого прокуратури в задоволенні  клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в межах кримінального провадження № 12019110040001450 від 17 серпня 2019 року, та зобов`язати вчинити дії.

Не погоджуючись із цим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12019110040001450 від 17 серпня 2019 року прийняти рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкриття апеляційного провадження, з посиланням на  ст. 309 ККПК України, залишив поза увагою зміни, які були внесенні Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування" № 2548-VIII від 18 вересня 2018 року, до ч. 2 ст. 309 КПК України, відповідно до яких ухвали слідчого судді, зокрема, про відмову в задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягають оскарженню в апеляційному порядку, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним в розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК України, оскільки воно перешкодило суду  ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції,під час якого необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог ст. ст. 370, 419 КПК України.

Керуючись ст. ст.  434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                                ОСОБА_2                                             ОСОБА_3