Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 753/12636/20

провадження № 51-4941км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні № 12020100020003481.

Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені обставини

Слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ухвалою від 7 серпня 2020 року відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24 липня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020100020003481.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, представник потерпілої ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій також просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Київський апеляційний суд ухвалою від 3 вересня 2020 року відмовив представнику потерпілої – адвокату ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження згаданої ухвали слідчого судді та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на те, що 7 серпня 2020 року був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а його повний текст він отримав 17 серпня 2020 року, бо у встановлену суддею дату (12 серпня 2020 року) повний текст ухвали не було виготовлено. На думку захисника ОСОБА_7 , наведені обставини є поважними причинами пропуску ним строку на апеляційне оскарження. Однак апеляційний суд не зважив на це, не навів обґрунтованих підстав для відмови у поновленні цього строку, і безпідставно повернув подану апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції (далі – Суд) переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Доводи, наведені у касаційній скарзі адвоката ОСОБА_7 , про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими з огляду на таке.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу може бути подано на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів із дня її оголошення. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Частинами 1 та 2 ст. 376 КПК передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18) зробив висновок стосовно питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді у випадках складання її згідно з приписами ст. 376 КПК: у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

У цьому провадженні, як убачається з його матеріалів, апеляційний суд, відмовляючи адвокату ОСОБА_7 у поновленні строку апеляційного оскарження, дотримався наведених вимог закону.

У результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва було постановлено 7 серпня 2020 року за участю представника потерпілої – адвоката ОСОБА_7 (а. п. 42). При цьому, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, того дня оголосив лише резолютивну частину ухвали, а її повний текст було проголошено 12 серпня 2020 року за відсутності адвоката. Також у резолютивній частині згаданої ухвали зазначено порядок і строк її оскарження в апеляційному порядку та дату оголошення повного тексту (а. п. 25-25). Копію рішення слідчого судді адвокат ОСОБА_7 отримав 17 серпня 2020 року (а. п. 34).

20 серпня 2020 року (згідно з фіскальним чеком Укрпошти) представник потерпілої – адвокат ОСОБА_7 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 7 серпня 2020 року, при цьому заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

Підставою для поновлення строку перегляду оскаржуваного рішення адвокат ОСОБА_7 указав те, що копію повного тексту ухвали слідчого судді було отримано 17 серпня 2020 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Київський апеляційний суд ухвалою від 3 вересня 2020 року відмовив представнику потерпілої – адвокату ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження згаданої ухвали слідчого судді та повернув його апеляційну скаргу. На думку апеляційного суду, відсутні поважні причини пропуску такого строку, а посилання адвоката на те, що копію оскаржуваного рішення слідчого судді він отримав лише 17 серпня 2020 року, не узгоджується з положеннями ст. 395 КПК щодо порядку і строків апеляційного оскарження, оскільки адвокат ОСОБА_7 був присутніми під час розгляду скарги слідчим суддею, і строк для нього обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали, а не з дня отримання копії судового рішення, як про це стверджує скаржник.

З огляду на те, представник потерпілої – адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 7 серпня 2020 року з пропуском строку на апеляційне оскарження та не навів поважних причин його пропуску,  апеляційний суд обґрунтовано повернув цю скаргу  відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

За вказаних обставин, апеляційний суд, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, діяв відповідно до вимог процесуального закону. З таким висновком погоджується і Суд.

Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою і за своїм змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування оскарженого рішення, під час здійснення касаційного розгляду справи Судом не встановлено.

Що стосується доводів у касаційній скарзі про незаконність, на думку заявника, ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 7 серпня 2020 року, то касаційна скарга у цій частині є неприйнятною, оскільки відповідно до ст. 424 КПК ухвала слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає, отже, зазначене судове рішення не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Ураховуючи зазначене, касаційну скаргу представника потерпілої – адвоката ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 3 вересня 2020 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                   ОСОБА_3