Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

Провадження № 51-1336 ск 21

Справа № 0802/3695/2012

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 3 грудня 2020 року щодо ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

Вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 17 липня 2020 року ОСОБА_2 виправдано за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України за недоведеністю вини.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 3 грудня 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Прокурор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, зі змісту якої вбачається, що він просить скасувати вищевказану ухвалу апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та призначити новий розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_3 у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (далі КПК 1960 р.) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

А згідно зі ст. 398 КПК 1960 р. підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Проте, касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 350 КПК, оскільки не містить аргументованих доводів на підтвердження істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону з огляду на положення ст. ст. 370, 371 КПК 1960 р. А доводи прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неповноти й однобічності судового слідства не можуть бути предметом перевірки у суді касаційної інстанції, оскільки згідно з ч. 1 ст. 398 КПК 1960 р. не є підставами для скасування судових рішень у касаційному порядку.

Також прохання у касаційній скарзі має бути викладено з урахуванням вимог ст. 396 КПК 1960 р. Так, ч. 1 ст. 396 КПК України 1960 р. передбачено, що у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне із таких рішень: залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги – без задоволення; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; змінює вирок, постанову чи ухвалу.

Поряд з цим, зазначена в касаційній скарзі вимога не узгоджується з вищезазначеними положеннями Закону.

Крім того, у порушення ч. 1 ст. 387 КПК 1960 р. до скарги не долучені копії судових рішень.

Подача ж касаційної скарги без дотримання вимог ст. 350 КПК 1960 р. перешкоджає вирішенню питання про витребування справи.

Справу може бути витребувано з метою перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні касаційної скарги за умови усунення зазначених недоліків у межах передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 р. строку або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у витребуванні матеріалів кримінальної справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 3 грудня 2020 року щодо ОСОБА_2 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                               ОСОБА_1