Судове рішення · Постанова
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
- Справа №
- 757/60821/19-к
- Дата
- 9 березня 2021 р.
- Суддя
- Слинько Сергій Станіславович
Джерело: дані реєстру
Висновок щодо застосування норми права
Мотиви Верховного Суду
Що вирішив суд
Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.
Текст рішення
Оригінал у реєстріРішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.
|
||
Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/60821/19-к
провадження № 51-4935км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року та про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вказане судове рішення.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня
2020 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6
ОСОБА_6 , не погодившись із цим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді. При цьому, порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 повернуто останньому.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотні порушення кримінального процесуального закону, стверджуючи, що причини, з яких він пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 19 травня 2020 року, були поважними, через що його належало поновити та розглянути апеляційну скаргу.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_6 , висловивши свої доводи, підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів у касаційній скарзі ОСОБА_6 , просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно з матеріалами провадження розгляд скарги ОСОБА_6 на постанову начальника відділення слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві
ОСОБА_7 від 01 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000710 від 01 серпня 2018 року, в суді першої інстанції за участю особи, яка подала скаргу, відбувся 19 травня 2020 року, за результатами якого, слідчий суддя постановив ухвалу та цього ж дня проголосив її резолютивну частину. Повний текст ухвали було оголошено 21 травня 2020 року, при цьому під час такого оголошення ОСОБА_6 присутній не був.
Відповідно до копії розписки, наявної у матеріалах провадження (а. к. п. 44),
ОСОБА_6 копію зазначеної оскаржуваної ним в апеляційному порядку ухвали отримав 03 липня 2020 року, після чого 15 липня 2020 року подав апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року.
У судовому засіданні під час апеляційного провадження, обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_6 вказував на те, що з повним текстом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня
2020 року не був ознайомлений, так як був присутній тільки під час оголошення її резолютивної частини, поштою її копію не отримував, а в період з дня оголошення повного тексту (21 травня 2020 року) до 03 липня 2020 року не міг отримати таку копію через карантинні обмеження, через які, у тому, числі не подавав до суду першої інстанції письмової заяви з проханням отримати копію вказаного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи ОСОБА_6 у поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 19 травня 2020 року, вказав, що встановлення карантину не можна вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки у період з моменту постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді до отримання її копії ОСОБА_6 не було заборонено відвідування судів за умови перебування у громадських будинках і спорудах у вдягнутих засобах індивідуального захисту, що фактично не могло перешкодити особі, яка подала скаргу, реалізувати право на отримання копії судового рішення та оскаржити його в передбачений законом строк.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в поновленні строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, дійшов висновку, що причини, наведені ОСОБА_6 , які, на його думку, перешкодили йому подати у встановлений законом строк апеляційну скаргу, не є поважними.
Із таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і касаційний суд.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 , як на причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження, посилався на те, що не мав можливості раніше ніж 03 липня 2020 року отримати копію ухвали слідчого судді, про апеляційне оскарження якої він ставив питання, оскільки в період її ухвалення та в подальшому діяли карантинні обмеження, що стосувалися й роботи канцелярії суду. Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 сам вказував, що у суді була спеціальна скринька, куди можна було кинути свої заяви.
При цьому матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_6 щодо отримання копії ухвали слідчого судді, яку він мав намір оскаржувати.
Крім того, ні постановами Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 і "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392, ні іншими нормативно-правовими актами роботи судів зі здійснення правосуддя не було обмежено.
Тобто, з урахуванням наведеної інформації, наведені ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції причини подання ним апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не можна вважати поважними, оскільки такі об`єктивно не перешкоджали йому отримати копію ухвали та оскаржити її у встановлені законом процесуальні строки.
Таким чином, висновок апеляційного суду про необхідність відмови ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження слідчого судді є законним та обґрунтованим.
Що стосується посилань ОСОБА_6 у його касаційній скарзі на те, що він здійснює догляд за дружиною, через що не мав можливості у встановлені законом процесуальні строки подати апеляційну скаргу, то такі доводи останній, обґрунтовуючи свої вимоги у поновленні строків на апеляційне оскарження в апеляційному суді не наводив, через що вони не могли бути розглянуті судом при вирішенні цього питання й відповідно не можуть бути підставою для визнання оскаржуваного судового рішення незаконним чи необґрунтованим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, не встановлено, а тому у задоволенні касаційних вимог ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року та про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вказане судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.
А як вирішували справи, схожі на вашу?
Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.
Перевірити мою справу