Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 713/16/12

провадження № 51-4841ск20

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року щодо останнього,

встановив:

Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернулася до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Відповідно до ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України від  28 грудня 1960 року (далі – КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу. Зокрема, у скарзі має бути зазначений вирок, ухвала чи постанова, на які вона подається, і назва суду, який їх постановив.

Однак, вступна частина касаційної скарги, у якій зазначено, що касаційна скарга подана на вирок Хустського районного суду від 02 травня 2018 року та ухвалу

Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, протирічить змісту касаційної скарги та її вимогам про скасування вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року та ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2018 року.

Також, у касаційній скарзі має зазначатися вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку або ухвали та доводи на її обґрунтування. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370 – 372 цього Кодексу.

Оскаржені судові рішення захисник просить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, однак, належного обґрунтування, з огляду на положення статей

370 – 372 КПК 1960 року, не наводить.

Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з встановленими судом першої інстанції висновками щодо фактичних обставин справи та оцінкою доказів, а також обґрунтуванням істотності порушень вимог кримінально-процесуального закону неповнотою судового розгляду, однак, з урахуванням ст. 398 КПК 1960 року, вказані обставини не можуть бути підставами для скасування оскаржених судових рішень.

Водночас, доводи касаційної скарги захисника щодо наявності, на її думку, підстав для закриття справи щодо ОСОБА_3 відповідно до ст. 6 КПК 1960 року не узгоджуються

з вимогами про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

Крім того, за змістом ст. 387 КПК 1960 року, до скарги на  судові  рішення,  зазначені

у частині другій статті 383 цього Кодексу, додаються копії судових рішень, що оскаржуються. В недотримання указаної норми, захисником до касаційної скарги не додано копій оскаржених судових рішень.

Тобто, касаційна скарга захисника ОСОБА_2 не відповідає вимогам статей 350, 387, 398 КПК 1960 року.

Нормами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року передбачено, що справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог статей 350, ч. 2 ст. 383, 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребовуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 КПК 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 15 розділу XI (Перехідних положень) Кримінального процесуального кодексу України, Суд

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_2 у витребуванні справи за

її касаційною скаргою на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від

02 травня 2018 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року щодо ОСОБА_3 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                     ОСОБА_1