Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 452/1722/19

провадження № 51-4180ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:

головуючого                                                           ОСОБА_1 ,

суддів                                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 червня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2020 року повернуто скаргу представнику потерпілої ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 червня 2020 року повернуто апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на вказану ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Вказані вимоги представник обґрунтовує тим, що факт подачі ним клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника не може свідчити належним повідомленням про день та час судового засідання.

В свою чергу, апеляційний суд не врахував того, що слідчим суддею прийнято рішення з порушенням вимог процесуального закону, внаслідок чого потерпіла була позбавлена права на доступ до правосуддя та справедливий суд.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який не заперечував проти задоволення касаційної скарги,обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з частиною 1 статті 412 КПК  істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (частина 2 статті 55 , пункт 8 частина 2 статті 129 Конституції України, стаття 7, частина 6 статті 9, стаття 24 КПК ).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частина 3 стаття 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в підпунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Поряд з цим, у пункті 3 частини 2 статті 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В свою чергу, абзац 2 частини  3 статті 395 КПК  прямо  вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином,  при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого статтею 395 КПК строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвала слідчого судді постановлювалася без виклику особи, яка звернулася зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, про що свідчить відсутність будь-яких даних щодо сповіщення про дату і час судового засідання.

Копія такої ухвали слідчого судді направлена представнику потерпілої, який і подав скаргу на постанову слідчого. Відповідно до даних у провадженні, представник отримав копію ухвали 29 травня 2020 року.

Представником було оскаржено ухвалу слідчого судді 03 червня 2020 року, про що свідчить штамп на конверті.

Повертаючи апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, апеляційний суд виходив з того, що представник потерпілої подав її після закінчення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що початок строку обчислюється з 31 березня 2020 року, тобто з дня постановлення ухвали слідчим суддею.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги представника потерпілої, оскільки у провадженні відсутні відомості про належне повідомлення про його та потерпілої виклик в судове засідання, про вручення рішення слідчого судді самою потерпілою та про обчислення строку на апеляційне оскарження з дня постановлення ухвали слідчим суддею,  а тому є всі підстави вважати доводи касаційної скарги обґрунтованими.

Об`єднаною Палатою Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к провадження № 51-9550 кмо 18) сформульовано висновок щодо досліджуваного питання. Зокрема вказано на, що за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

У зв`язку з чим, строк на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до вимог частини 3 статті 395 КПК.

Таким чином,  суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це  перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 438 КПК України є підставою для його скасування і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. При новому розгляді слід врахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного,  касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню.

Керуючись статтями  433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 червня 2020 року про повернення представнику потерпілої ОСОБА_6 – адвокату ОСОБА_7 апеляційної скарги -скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                  ОСОБА_3