Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

9 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 723/1268/20

провадження № 51-4417км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                          ОСОБА_1 ,

суддів:                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020260150000183 щодо ОСОБА_6 , на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 червня 2020 року про повернення прокурору апеляційної скарги на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2020 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2020 року затверджено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, визнано ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, а також п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_7 , яка входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, не погодившись із вироком у частині вирішення питання про долю речових доказів, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Чернівецького апеляційного суду від 12 червня 2020 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки прокурор ОСОБА_7 не брала участь у судовому провадженні, а тому за змістом ст. 36, 37 КПК України не має права на її подачу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_7 , яка входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , за приписами ст. 36, 37 та 393 КПК України мала право на подачу апеляційної скарги.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу з викладених у ній підстав.

Мотиви суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції зокрема є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Положеннями ст. 370 КПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однак, ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, до апеляційного суду звернулася прокурор ОСОБА_7 із апеляційною скаргою на вирок щодо ОСОБА_6 , яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим.

Суддя Чернівецького апеляційного суду встановивши, що вказаний прокурор не брала участь у судовому провадженні, а тому, згідно положень ч. 4 ст. 36 КПК України, не має права на подачу апеляційної скарги, постановив ухвалу про повернення скарги.

Проте, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги з підстав її подачі особою, яка не мала такого права, суддя апеляційного суду не з`ясував та належним чином не перевірив, чи може бути оскаржено прокурором вирок суду на підставі угоди про примирення з підстав, які не передбачені п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України.

З огляду на викладене, рішення про повернення апеляційної скарги є передчасним, а допущене апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним, оскільки перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховий Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу судді Чернівецького апеляційного суду від 12 червня 2020 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2020 року щодо ОСОБА_6 , скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова   Верховного   Суду   набирає   законної   сили   з   моменту   проголошення,   є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_9                               ОСОБА_2                              ОСОБА_3