Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 643/220/18 · 04.02.2021
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
643/220/18
Дата
4 лютого 2021 р.
Суддя
Остапук Віктор Іванович
  • ч. 1 ст. 121 КК
  • ч. 1 ст. 122 КК

Також цитує: ст. 65 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

04 лютого 2021року

м. Київ

справа № 643/220/18

провадження № 51-5055 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                         ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 вересня  2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220470000285, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Московського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року скорочено на половину невідбуту частину покарання на підставі ст. 6 закону України "Про амністію" від 08 квітня 2014 року, звільненого 22 грудня 2015 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 12 січня 2017 року приблизно о 17:30 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши раніше незнайомого ОСОБА_7 , на ґрунті ревнощів, підійшовши до останнього завдавав удар ногою по лівій нозі потерпілого, від чого ОСОБА_7 впав, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 сів зверху на ОСОБА_7 та став завдавати ударів кулаками обох рук в область голови. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд в апеляційному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, при залишенні його апеляційної скарги без задоволення, в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, належним чином не перевірив її доводів та не дав на них відповідей.

У касаційній скарзі прокурор також просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, при залишенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 без задоволення, в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, належним чином не перевірив її доводів.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримав подану касаційні скарги прокурора, частково підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При цьому, згідно з положеннямист. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому нормами ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Відповідно до положень ст. 419 КПК України у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду належить наводити мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Крім того, нормами ст. 419 цього Кодексу встановлено, що в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду зазначаються: короткий зміст вимог, викладених в апеляційній скарзі; встановлені цим судом обставини з посиланням на докази; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; в резолютивній частині ухвали цього суду зазначаються висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Таким чином закон вимагає від суду проаналізувати усі доводи апеляційної скарги та дати на них мотивовані відповіді.

З огляду на ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , ці вимоги закону, при перевірці доводів апеляційної скарги засудженого, взагалі не були виконані.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із постановленим вироком місцевого суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій наводив доводи щодо незаконності, на його думку, вироку в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, наголошував на суперечливості викладених у ньому показань потерпілого, зазначав про неповноту судового розгляду, недопустимість доказів та стверджував, що кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.

Проте апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, в мотивувальній частині ухвали, неповно виклавши зміст вказаних доводів, обмежившись лише зазначенням вимоги апеляційної скарги засудженого за результатом її розгляду, належним чином їх взагалі не перевірив, переконливих мотивів для їх спростування не навів та не зазначив обґрунтованих підстав, через які залишив їх без задоволення.

Зміст ухвали апеляційного суду свідчить про формальний підхід до апеляційного розгляду скарги засудженого, оскільки наведені засудженим обґрунтування щодо необхідності скасування вироку суду не перевірив та відповідей, які б ґрунтувалися на вимогах кримінального процесуального закону на них не дав, зазначивши лише про дотримання місцевим судом вимог ст. 65 КК України щодо виду та розміру призначеного покарання, попри те, що засуджений в апеляційній скарзі про це зовсім не вказував.

Враховуючи зазначене, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції, суду необхідно врахувати все наведене в постанові, ретельно перевірити викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 доводи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам та постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                             ОСОБА_2                               ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу