Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 760/6498/19

провадження № 51- 4453 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду                      від 31 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження за його скаргою на рішення директора Національного антикорупційного бюро України про відмову виконати вимоги ст. 214 КПК, при отриманні заяви/повідомлення про кримінальне правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року ОСОБА_5 повернуто його апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення.

Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 06 березня 2019 року він не пропустив, оскільки апеляційну скаргу подав в межах п`ятиденного строку на апеляційне оскарження, передбачене ч. 3                  ст. 395 КПК, тобто з дня отримання копії цього рішення.

Мотиви Суду

Згідно зіст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції повернув ОСОБА_5 апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 рокупро відмову у відкритті провадження за його скаргою на рішення директора Національного антикорупційного бюро України про відмову виконати вимоги ст. 214 КПК, зазначивши при цьому, що апеляційну скаргу подано 22 липня 2019 року, тобто з пропуском встановленого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження, який закінчився 11 березня 2019 року і він не заявив клопотання про поновлення цього строку.

Однак зазначене рішення про повернення апеляційної ОСОБА_5 не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

У п. 3 ч. 2 іабз. 2 ч. 3ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Також відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постановівід 04 листопада 2019 року (справа                      № 760/12179/16-к) зазначено, що за змістом абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Як убачається з матеріалів провадження, розгляд скарги ОСОБА_5 на рішення директора Національного антикорупційного бюро України про відмову виконати вимоги ст. 214 КПКздійснювався без його виклику в судове засідання.

Відтак, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, у такому випадку початок строку апеляційного оскарження мав обчислюватися з дня отримання особою копії судового рішення, яке вона оскаржує.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , обґрунтовуючи дотримання строку на апеляційне оскарження, зазначав, що ухвалу слідчого судді постановлено без його виклику в судове засідання, а копію судового рішення було отримано ним лише                  16 липня 2019 року, тому п`ятиденний строк на апеляційне оскарження для нього закінчувався – 22 липня 2019 року.

На підтвердження доводів ОСОБА_5 в матеріалах провадження наявні копія конверту Солом`янського районного суду м. Києва з поштовим штепелем                      від 13 липня 2019 року та рекомендоване повідомлення про вручення 16 липня                2019 року ОСОБА_5 кореспонденції з вищезгаданого суду з ухвалою слідчого суддді від 06 березня 2019 року.

Втім, апеляційний суд, в порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильно визначив початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, з моменту проголошення судового рішення – 07 березня 2019 року, який закінчився 11 березня 2019 року, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3                      ст. 395 КПК, цей строк повинен був обчислюватися з моменту отримання ОСОБА_5 копії ухвали слідчого судді від 06 березня 2019 року, як постановленої без виклику сторін, тобто з 17 липня 2019 року.

За таких обставин, рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 у зв`язку з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, є незаконним.

Таким чином, під час перевірки апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1                    ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги за скаргою ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною                          і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                               ОСОБА_3