Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 761/46843/19

провадження № 51–2260км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                ОСОБА_1 ,

суддів                                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                ОСОБА_4 ,

прокурора                                                    ОСОБА_5 ,

представників заявника                          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілого                      ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва                       від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року задоволено клопотання прокурора та звільнено ОСОБА_9            від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі – КК),на підставі ст. 49 КК, а кримінальне провадження      № 12015100050008709 відносно неї закрито.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрювалася у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК.

Як убачається зі змісту клопотання прокурора, ОСОБА_9 працюючи на посаді голови правління АТ "Перший інвестиційний банк" та будучи службовою особою, у червні 2005 року в порушення встановленого порядку підробила офіційний документ - виготовила банківську гарантію, відповідно до якої банк власними коштами в сумі 2 486 816, 80 євро виступив у якості гаранта належного виконання ПП "Flesch" зобов`язань перед Компанією "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х", яку передала ОСОБА_10 , а той у свою чергу -  Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х".

Вказане рішення місцевого суду представник Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" (далі - Компанія) адвокат ОСОБА_6 оскаржив в апеляційному порядку.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 12 лютого 2020 року повернув апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК).

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі  представник Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х"  адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На думку скаржника, Компанія "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" має право на оскарження вказаного рішення місцевого суду, оскільки від дій                   ОСОБА_9 для Компанії настали негативні наслідки і цією ухвалою порушуються її права бути визнаною потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Адвокат звертає увагу на те, що у зв`язку з постановленням ухвали районного суду Верховний Суд ухвалою від 26 лютого 2020 року за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами скасував раніше прийняту ним постанову                             від 27 березня 2019 року в цивільній справі та відмовив Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішень іноземного арбітражного суду про стягнення суми боргу за банківською гарантією.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу голова правління АТ "Перший інвестиційний банк" ОСОБА_11 вказує про законність ухвали апеляційного суду і просить залишити касаційну скаргу адвоката   ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржуване рішення без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні представники Компанії "Норберт Шаллер                     Гезельшафт м.б.Х" вимоги касаційної скарги підтримали.

Представник потерпілого (АТ "Перший інвестиційний банк") та прокурор виступили проти задоволення касаційної скарги і просили залишити оскаржуване судове рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали  провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За положеннями ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК).

Мотивуючи своє рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що Компанія "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" не визнана потерпілою особою у кримінальному провадженні, судом не вирішувалось питання, яке стосуються її інтересів, а тому заявник не входить у коло осіб, які мають право на апеляційне оскарження, визначених у ст. 393 КПК.

Доводи касаційної скарги представника Компанії про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає обґрунтованими.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ст. 55 ч. 2, ст. 129 ч. 2 п. 8 Конституції України, ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК).

Згідно зі ст. 288 ч. 5 КПК ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу мають право подати, у тому числі інші особи у випадках, передбачених КПК (ст. 393 ч. 1 п. 10 КПК).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене (Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп,                                Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Висновок про правозастосування норм ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК України щодо права на оскарження судового рішення до суду вищого рівня міститься в постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року в справі                        № 5-347 кс 15 щодо ОСОБА_12 , прийнятій за результатами розгляду справи з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, передбачених КПК, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Зокрема, у постанові зазначено, що відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ст. 24 ч. 2 КПК.

Відповідно до цієї норми закону кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Верховний Суд            (далі – Суд) у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 26 лютого 2020 року частково задовольнив заяву АТ "Перший інвестиційний банк" про перегляд постанови Верховного Суду від 27 березня 2019  року за нововиявленими обставинами, скасував ухвалу Оболонського районного суду  м. Києва від 15 травня 2017 року та ухвалу  Апеляційного суду міста Києва від 5 липня 2017 року, а також постанову Верховного Суду                 від 27 березня 2019 року і ухвалив нове рішення, яким відмовив компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х." у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішень іноземного арбітражного суду.

Вказане рішення Суд обґрунтував тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 , яка набрала законної сили, встановлено, що банківська гарантія є сфальсифікованим офіційним документом та не може підтверджувати обставини, якими Компанія "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х." обґрунтувала своє клопотання та підтвердження яких є необхідним для визнання і надання дозволу на виконання на території України рішень Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 17 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року та 6 червня 2012 року про стягнення боргу з АТ "Перший інвестиційний банк".

Тобто це судове рішення безпосередньо стосується інтересів Компанії, призвело до негативних правових наслідків для неї, а тому її представник, реалізуючи конституційне право та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, правомірно звернувся до суду вищої інстанції для захисту прав, свобод та інтересів особи, яку він представляє.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, ретельно не проаналізував доводи апеляційної скарги, щодо наявності підстав для оскарження ухвали та залишив поза увагою те, що це рішення безпосередньо стосується інтересів Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х"

Таким чином, Компанію "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х" хоча і не було визнано учасником судового провадження щодо ОСОБА_9 , однак вказане рішення Шевченківського районного суду м. Києва беззаперечно стосується її інтересів, а тому з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 393 та ч. 2 ст. 24 КПК вона має право на оскарження цього судового рішення в апеляційному порядку.

У цій справі апеляційний суд, повернувши апеляційну скаргу адвоката                ОСОБА_6 істотно обмежив права Компанії, чиїх законних прав та інтересів стосується ухвала місцевого суду про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення є істотними у розумінні положень ст. 412 КПК, оскільки вони перешкодили цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга представника Компанії адвоката                 ОСОБА_6 підлягає до задоволення, аоскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в цьому суді, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

касаційну скаргу представника Компанії "Норберт Шаллер Гезельшафт м.б.Х"  адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва            від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                              ОСОБА_3