Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 629/30/19

провадження № 51-3032 км 20

Верховний   Суд   колегією   суддів  Першої   судової   палати

Касаційного   кримінального   суду   у   складі:

головуючого судді                                           ОСОБА_1 ,

суддів:                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 20 травня 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 квітня 2020 року задоволено подання Лозівського міськрайонного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області та скасовано звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, застосоване 20 лютого 2019 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 01 травня 2020 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 20 травня 2020 року повернув ОСОБА_6 вказану апеляційну скаргу через пропущення строку на її подання.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою судді суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що копію повного тексту ухвали суду першої інстанції він отримав лише 25 квітня 2020 року, під час його проголошення присутній не був, а тому строк апеляційного оскарження, на його думку, не пропущений.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав подану ОСОБА_6 касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Положенням п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Як убачається з матеріалів провадження, резолютивну частину ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду подання Лозівського міськрайонного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області було постановлено та проголошено 14 квітня 2020 року.

На вказану ухвалу засуджений подав апеляційну скаргу 01 травня 2020 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Розгляд скарги відбувався з викликом учасників, в тому числі й ОСОБА_6 , що свідчить про його обізнаність з прийнятим рішенням.

Більш того, сам засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі підтверджує свою участь при розгляді подання та проголошенні резолютивної частини рішення.

За таких обставин доводи засудженого про те, що ним не пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки повний текст ухвали він отримав лише 25 квітня 2020 року, є безпідставними.

Посилання ОСОБА_6 на те, що строк на апеляційне оскарження у даному випадку відраховується з дня отримання повного тексту ухвали, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Так, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18) зробила висновок про те, що у випадку, коли суддя постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

При обчисленні строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали підлягають застосуванню загальні положення, передбачені статтею 395 КПК України, - сім днів з дня оголошення ухвали суду першої інстанції.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Тобто, за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Проте ОСОБА_6 до апеляційного суду з клопотанням про поновлення пропущеного апеляційного строку не звертався.

З огляду на викладене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 , маючи можливість упродовж передбаченого законом строку реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали, цього не зробив, і клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляв.

Суд погоджується з таким рішенням суду апеляційної інстанції, який належним чином умотивував свої висновки.

Ураховуючи вищезазначене, касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 20 травня 2020 року про повернення апеляційної скарги – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                                      ОСОБА_3