Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 477/601/19

провадження № 51-2331км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                            ОСОБА_4 ,

прокурора                           ОСОБА_5 ,

засудженого                       ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника                            ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 та касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року та  ухвалу Миколаївського апеляційного суду  від 25 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150230001295, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новомиколаївка Новотроїцького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2008 року за ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

Згідно з вироком суду 21 грудня 2018 року приблизно о 18:00 ОСОБА_6 , діючи повторно, проник через незачинені двері до буд. АДРЕСА_2 ), що належить ОСОБА_8 , де здійснив ззаду напад на потерпілу, застосувавши фізичне насилля, яке виразилось у здавленні шиї, після чого завдав дурару долонею в область голови та зв`язав її шматками порізаної тканини і скотчем, при цьому засуджений погрожував застосуванням ножа в разі, якщо ОСОБА_8 буде чинити опір. Продовжуючи дії травматичного характеру щодо потерпілої, ОСОБА_6 вимагав гроші у останньої, а потім залишивши її лежати зв`язану на підлозі, заволодів з приміщення кухні та з приміщення магазину грошовими коштами та майном на загальну суму 20 730 грн. В результаті протиправних дій засудженого, потерпілій було заподіяно легких тілесних ушкоджень.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок суду змінив, виключив з мотивувальної частини вироку при кваліфікації дій ОСОБА_6 посилання суду на кваліфікуючу ознаку "вчинення повторно". В решті вирок залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішенні і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судовий розгляд проведено упереджено, а в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази на підтвердження його винуватості у вчиненні розбійного нападу на потерпілу.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішенні і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, у кримінальному провадженні відсутні докази, які підтверджують винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, а докази на які послався суд лише свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність тілесних ушкоджень у потерпілої.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого та захисника.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.

З касаційної скарги з додатками засудженого вбачається, що він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, за обставин, викладених у вироку, доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_8 , котра пояснила, що в день події у вечірній час вона сиділа в кімнаті та раптом відчула як її схопили за шию і почали здавлювати. Нападник був у рукавицях і масці, він завдав їй ударів та зв`язав скотчем. Коли намагалась чинити опір, засуджений пригрозив ножом, вона дуже злякалась та опору майже не чинила. Потім нападник почав штурхати її та кидати об підлогу, при цьому весь час запитував де знаходяться гроші. Після чого засуджений викрав належне їй майно, зокрема парфуми та міксер, а також грошові кошти і покинув будинок. ОСОБА_8 стверджувала, що саме ОСОБА_6 здійснив напад на неї, під час досудового розслідування вона впізнала останнього за голосом та зростом, а під час розгляду кримінального провадження в суді зазначила, що засуджений був одягнений у зелену куртку, в якій був і під час нападу.

Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що в ході проведеної ревізії було виявлено нестачу майна, про яке зазначала потерпіла.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 підтвердив, що ОСОБА_6 проживав у нього деякий час. Одного разу він прийшов до дому з пакетом в якому були парфуми та запропонував вибрати їх собі. Звідки він їх взяв, ОСОБА_6 не пояснив. В подальшому він добровільно видав парфуми працівникам поліції.

При цьому, сам засуджений в суді заперечував свою причетність до вчинення злочину та пояснив, що в день події він з ОСОБА_10 , у якого тимчасово проживав, вийшли із дому. В подальшому він зустрівся з знайомим ОСОБА_11 і вони разом пішли купувати квітки до залізничного вокзалу, при цьому Асват дав йому пакет, але, що в ньому було не пояснив. Асват купив йому квіток на потяг та пішов, коли він підійшов до вокзалу, його одразу було затримано працівниками поліції. Засуджений підтвердив, що під час затримання у нього був пакет з міксером та парфумами. Спочатку пояснював, що пакет дав йому ОСОБА_10 , а потім, що зазначений пакет належить особі на ім`я ОСОБА_11 .

Разом із цим, доводи засудженого про те, що пакет з викраденими парфумами йому передав знайомий, ім`я якого він не пам`ятає точно (Аслан або ОСОБА_12 чи Асват), суд визнав необґрунтованими, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 , котрий у суді пояснив, що ОСОБА_6 одного дня прийшов до нього до дому з пакетом в якому були парфуми, походження яких він не пояснив, та запропонував вибрати парфуми собі. В подальшому свідок добровільно видав парфуми, які йому подарував ОСОБА_6 , працівникам поліції.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання та відеозапису до нього, потерпіла по голосу та зросту впізнала ОСОБА_6 , як особу, що здійснила на неї розбійний напад. Вказаний протокол, всупереч твердженням сторони захисту, відповідає вимогам ст. 104 КПК, а саму слідчу дію було проведено у відповідності до положень ст. 228 КПК. Протокол було підписано всіма учасниками процесуальної дії та жодних зауважень від них ненадійшло.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи протиправними діями засудженого, потерпілій ОСОБА_8 було заподіяно легких тілесних ушкоджень, разом із цим, вказані ушкодження є небезпечними для життя та здоров`я останньої в момент спричинення.

Суд оцінивши показання потерпілої та свідків у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі засудженого доводам, в тому числі і тим на які він та його захисник посилаються при касаційному розгляді та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд правильно встановив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я останньої, а також поєднаному з проникненням у житло.

Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах засудженого та його захисника. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим доказам.

Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні Судом не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційних скарг та скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 та касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                    ОСОБА_3