Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1-75/11

провадження № 51–5852ск20

Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 1 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ,

встановив:

7 грудня 2020 року потерпілому ОСОБА_2 було відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для перегляду її в касаційному порядку.

У касаційній скарзі від 8 січня 2021 року, яке надійшла до суду 12 січня 2021 року, ОСОБА_2 порушує питання про перегляд в касаційному порядку вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.

У даній касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати в касаційному порядку вирок суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та просить визнати відповідачем по справі Державу Україна та стягнути з Державного казначейства України за рахунок державного бюджету на його користь 109 525, 50 Євро та 652 050 дол США.

Відповідно до ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року, в тому числі і прохальна частина.

Зміст прохальної частини повинен відповідати повноваженням суду касаційної інстанції передбачених ст. 396 КПК 1960 року.

Так, відповідно до ст.396 КПК 1960 року, Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

1) залишає вирок,  постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення;

2) скасовує вирок,  постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд;

3) скасовує вирок,  постанову чи ухвалу і закриває справу;

4) змінює вирок,  постанову чи  ухвалу.

Прохання до суду касаційної інстанції, викладені потерпілим у касаційній скарзі, не відповідають повноваженням суду касаційної інстанції.

Подача касаційної скарги без дотримання вимог ст. 350 КПК 1960 року перешкоджає вирішенню питання про витребування справи.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного ст. 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу

XI Перехідних положень КПК 2012 року,

постановив:

Відмовити потерпілому ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для перегляду її в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                     ОСОБА_1