Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа 686/6896/19

провадження № 51-2254 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                           ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240000000332.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області  від 13 лютого 2020 року частково задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів.

Ухвалою судді Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_6 на вказану ухвалу слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову у застосуванні такого заходу. Таким чином, на думку адвоката, апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді місцевого суду, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави щодо останньої, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

У клопотанні прокурора ОСОБА_7 , що надійшло на адресу касаційного суду, останній просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні                         і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України,                     ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року               № 1402-VIII).

Наведені правові норми мають своє відображення у п. 1, п. 2, п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК,                 де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому, передбачене главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження                           й процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим                    ст. 2 КПК.

Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову                         у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;                                 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;                               5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову                              в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи                                     в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;                          8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей                        і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади;                   12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалою  від 13 лютого 2020 року частково задовольнив клопотання слідчого та застосував щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді місцевого суду, підозрювана ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.

Суддя апеляційного суду, належним чином не перевіривши зміст скарги підозрюваної, наявні матеріали кримінального провадження та не надавши оцінки ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області  від 13 лютого 2020 року,відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на підставі п. 4 ст. 399 КПК, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Проте колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно постановив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишивши  поза  увагою ту обставину, що відповідно до положень п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Таким чином, постановляючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження суддя апеляційного суду не дотримався вимог і тим самим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга захисника ОСОБА_5 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК – скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року щодо                 ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                               ОСОБА_3