Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 210/3056/17

провадження № 51-2425 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої  судової палати                                                                   Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                        ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040710001208, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та  жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі — КК),

за касаційною скаргою захисника  ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 рокуОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, що особисто йому належить.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у травні 2017 року незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб — опій екстракційний, перевіз його на громадському транспорті до місця свого проживання — квартири АДРЕСА_2 , виготовив з нього особливо небезпечний наркотичний засіб — опій ацетильований, зберігав з метою збуту за місцем свого проживання 0,5678 г (у перерахунку на суху речовину) цього засобу та 24 травня 2017 року в період часу з 15:48 до 15:53, перебуваючи поблизу будинку №4 на цій же вулиці, збув вказаний наркотичний засіб масою в перерахунку на суху речовину 0,1086 г. Дії ОСОБА_6 кваліфіковано судом за ч. 2 ст. 307 КК.

Не погоджуючись з вироком суду, сторона захисту подала апеляційну скаргу, яку за ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року було повернуто захиснику у зв`язку з тим, що він в установлений строк не усунув недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху за ухвалою судді від 13 березня 2020 року.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що його апеляційну скаргу суддя повернув безпідставно, оскільки копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 березня 2020 року він не отримав, а дізнався про неї випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вважає, що суд апеляційної інстанції фактично закрив ОСОБА_6 доступ до правосуддя, позбавив його права на апеляційне оскарження вироку, постановленого стосовно нього.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції підтримав.

Мотиви Суду

Статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

З урахуванням положень ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

У п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК зазначено, що апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2020 року щодо ОСОБА_6 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків — 5 днів з дня отримання копії ухвали. Копія цієї ухвали, яка була направлена захиснику, повернулася з відміткою на конверті від 24 березня 2020 року про те, що закінчився строк зберігання.

Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 9 квітня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 повернув у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Однак у матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо отримання захисником ОСОБА_7 копії ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги і суддя в ухвалі про повернення апеляційної скарги не встановила зазначених обставин, тобто належним чином не дослідила питання, чи взагалі отримав захисник копію ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, та передчасно дійшла висновку, що установлений нею строк закінчився.

Таким чином, суддя апеляційного суду всупереч приписам п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК за відсутності передбачених законом підстав 9 квітня 2020 року постановила ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Допущені суддею апеляційного суду порушення згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

З огляду на зазначене касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду — скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 9 квітня 2020 рокупро повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 рокущодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                             ОСОБА_3