Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 757/22433/20-к · 08.12.2020
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
757/22433/20-к
Дата
8 грудня 2020 р.
Суддя
Могильний Олег Павлович

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

08 грудня  2020 р.

м. Київ

справа №757/22433/20-к

провадження № 51-4912 км 20

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого               ОСОБА_1 ,

суддів:                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання   ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                    ОСОБА_5 ,

особи, яка подала

касаційну скаргу -     ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала, як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення її апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає необґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді подано з пропуском строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що апеляційний суд не переконався в тому, що в матеріалах провадження №757/22433/20-к  відсутні докази її повідомлення про дату, час та місце розгляду провадження  та виклику її у судове засідання, тому відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Ухвала слідчого судді нею була отримана 22 вересня 2020 року.  Після отримання ухвали, вона у п`ятиденний строк звернулася з апеляційною скаргою, у зв`язку з чим строк для подання апеляційної скарги відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України нею був не пропущений.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить її залишити без задоволення.

Представники Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, проте це не перешкоджає розгляду скарги по суті, оскільки вони належно ознайомлені про місце та час розгляду даного провадження.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, доводи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Відповідно до ст. 370 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Згідно ст. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, а також висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ч. 3 ст. 399 КПК України).

Апеляційний суд мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 , послався на п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, як на підставу для її повернення, оскільки вважав, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

При цьому апеляційний суд зазначив, що з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року вбачається що, це рішення прийнято слідчим суддею в судовому засіданні з викликом сторін, зокрема і ОСОБА_6 , яка своїм правом не скористались та в судове засідання суду не з`явились. У зв`язку з чим, строк подачі апеляційної скарги, відповідно до ст. 395 КПК України обчислюється, не з дня отримання копії ухвали слідчого судді, а з дня її оголошення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг і встановлення моменту його закінчення.

У частинах 2 та 3 статті 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернулася до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Одночасно в скарзі ОСОБА_6 вказала на можливість розгляду цієї скарги без її участі.

Розгляд скарги було призначено слідчим суддею на 13.12 год. 05 червня 2020 року та відповідне повідомлення про це надіслано учасникам провадження. У зв`язку з неявкою учасників, розгляд скарги було відкладено на 14.50 год. 23 червня 2020 року та також надіслано про це повідомлення.

Разом з тим, матеріали провадження не містять даних про те, що учасники провадження, у тому числі і ОСОБА_6 , отримували зазначені вище повідомлення, а також про те, що вони іншим чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду скарги, зокрема за наявними у провадженнями контактними телефонами чи засобами електронного зв`язку.

Розгляд скарги ОСОБА_6 та проголошення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року було здійснено без учасників провадження.

Після розгляду скарги, копію ухвали було направлено 16 липня 2020 року особам, чиїх інтересів вона стосується. В матеріалах провадження також відсутні повідомлення про вручення вказаної ухвали слідчого судді вищезазначеними особами.

При цьому ОСОБА_6 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року, 27 вересня 2020 року подала апеляційну скаргу, датовану 25 вересня 2020 року. В цій скарзі, окрім іншого, ОСОБА_6 вказувала що, оскаржене нею судове рішення отримано 22 вересня 2020 року, а відповідне повідомлення про вручення зазначеної вище ухвали слідчого судді, повернуто до Печерського районного суду м. Києва.

Однак апеляційний суд залишивши це поза увагою, вказавши тільки про те, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що учасники провадження  викликались у судове засідання, своїм правом не скористались та в судове засідання суду першої інстанції не з`явились.

Тобто, в порушення вимог статей 370, ч.3 ст. 395, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, відповідних мотивів щодо цього не навів в своєму рішенні, а тому його висновок про подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження, є передчасним. Так, для обґрунтованого висновку щодо пропуску такого строку необхідно було встановити: чи викликалися учасники судового розгляду; чи належно вони повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги; дату отримання судового рішення відповідною особою, за відсутності якої таке рішення було ухвалене та чи між датою отримання й датою подання апеляційної скарги минув передбачений законом строк на апеляційне оскарження.

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що  відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                                ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу