Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

3 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 263/9392/19

провадження № 51-4411км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                            ОСОБА_4 ,

прокурора                           ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050770000660, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року за ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного покарання, шляхом часткового складання покарань, додано невідбуте покарання, призначене за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК у строк відбування покарання зараховано ОСОБА_6 частково відбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року. Строк відбування покарання ОСОБА_6 визначено обчислювати з дати ухвалення вироку.

Згідно з вироком ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за обставин детально викладених у вироку.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду – без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд першої інстанції при призначенні засудженому покарання за сукупністю злочинів правильно зазначив норму закону, проте фактично застосував принцип призначення покарання за сукупністю вироків. Вказані порушення, всупереч вимог ст. 419 КПК, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікацію дій за ч. 3 ст. 185 КК прокурор у касаційній скарзі не оспорює. При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обстави, які ніким не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції вірно визначив засудженому остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, проте, при формулюванні висновку про призначення остаточного покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК зазначив, що до призначеного покарання за цим вироком, шляхом часткового складання призначених покарань слід додати невідбуте покарання за попереднім вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року, чим, на думку колегії суддів, допустився помилки при застосуванні вимог ч. 4 ст. 70 КК, оскільки фактично застосував принцип призначення покарання за сукупністю вироків, передбачений ст. 71 КК.

Враховуючи викладене, вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в цій частині необхідно змінити та відповідно до ч. 4 ст. 70 КК визначити ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за останнім вироком покаранням, призначеним за попереднім вироком, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, що не погіршує становище засудженого. З огляду на наведене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 червня 2020 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 березня 2020 року у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, покаранням призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року у виді позбавлення волі на строк 4 роки, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК у строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати частково відбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 липня 2019 року.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                      ОСОБА_3