Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа №428/5364/20

провадження № 51-3900 км 20

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого              ОСОБА_1 ,

суддів:                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання  ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                  ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 07 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29  липня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, поданої в порядку ст. 303 КПК України.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 07 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає висновки апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, є безпідставними та не відповідають Рішенню Конституційного Суду України другого сенату від 17 червня 2020 року    № 4-р(ІІ)/2020 у справі №3-180/2018 (1644/18), згідно якого положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу обґрунтованою та просить її задовольнити.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

З матеріалів провадження вбачається, що не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій оскаржував ухвалу слідчого судді на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що  відповідно до ч. 3 ст. 307 та ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора не може бути оскаржена в апеляційному порядку, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, відмову у відкритті провадження по ній, або про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України другого сенату від                17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі №3-180/2018 (1644/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тобто, з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України, скасовано обмеження на оскарження вищезазначених ухвал.

Ухвалу Луганського апеляційного суду від 07 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29  липня 2020 року на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, було постановлено після ухвалення рішення Конституційним Судом України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року. Апеляційний суд, відповідно при прийнятті рішення, керувався нормою кримінального процесуального закону, яка визнана неконституційною. Тому, це перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення , що відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, є підставою для  скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Луганського апеляційного суду від 07 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                 ОСОБА_3