Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 307/1379/19

провадження № 51–2136км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                     ОСОБА_1 ,

суддів                                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,

засудженого                                   ОСОБА_5 ,

прокурора                                       ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника         ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого             2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 березня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок суду першої інстанції залишено без руху  та надано строк на усунення недоліків - 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 01 квітня 2020 року апеляційний суд повернув захиснику апеляційну скаргу на вказаний вирок у зв`язку із тим, що він не усунув недоліків скарги, вказаних в ухвалі від 20 березня 2020 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначає, що подана ним апеляційна скарга за змістом відповідала вимогам ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК)і в ній були вказані передбачені ст. 404 КПК підстави для повторного дослідження доказів в суді апеляційної інстанції.

Стверджує, що упродовж встановленого часу він усунув вказані недоліки, а те, що замість нової апеляційної скарги він подав заяву про усунення недоліків не може бути підставою для повернення його скарги.

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

Засуджений ОСОБА_5 вимоги касаційної скарги свого захисника підтримав і просив її задовольнити.

Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.

Інші учасники були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді касаційної інстанції, однак у судове засідання не прибули і заяв про відкладення  розгляду справи не подавали, що дає підстави Верховному Суду розглядати  подану скаргу по суті.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За правилами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Згідно з вимогами ст. 399 КПК підставами для залишення апеляційної скарги без руху може бути лише невиконання вимог, визначених у ст. 396 КПК. Перелік цих вимог розширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема, при визначенні апеляційним судом того, чи зазначила особа, що подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, суд на стадії відкриття провадження не може проводити їх аналіз з погляду їх переконливості, а той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів або обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який здається суду непереконливим, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні статей 396 та 399 КПК.

Залишаючи апеляційну скаргу захисника без руху суддя апеляційного суду в своїй ухвалі від 20 березня 2020 року послався на те, що останній у своєму клопотанні про дослідження доказів не зазначив для з`ясування яких саме обставин справи їх необхідно дослідити та, крім того, зазначив про відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень на ухвалення виправдувального вироку, про що просив захисник у скарзі, а також про те, що захисник не вказав на конкретну норму закону на підставі якої апеляційний суд повинен виправдати обвинуваченого.

Однак питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної  інстанції відноситься до дискреційних повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею при апеляційному розгляді справи з урахуванням положень ст. 407 КПК, а тому не може тлумачитись як недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.

В ухвалах про залишення апеляційної скарги захисника без руху від 20 березня 2020 року та про повернення апеляційної скарги від 01 квітня 2020 року суддя апеляційного суду вирішив питання які стосувалися клопотання захисника про повторне дослідження доказів судом апеляційної інстанції. Проте за правилами ч. 3 ст. 404 та ч. 2 ст. 405 КПК ці питання вирішуються апеляційним судом не на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а безпосередньо в судовому засіданні до початку апеляційного розгляду справи.

Як убачається з матеріалів провадження, впродовж наданого часу захисник усунув вказані недоліки та подав повторну апеляційну скаргу в якій сформулював свої вимоги з урахуванням положень ст. 407 КПК. Та обставина, що замість нової апеляційної скарги захисник подав заяву про усунення недоліків раніше поданої ним апеляційної скарги носить суто формальний характер і з урахуванням положень статей 396, 399 КПК не може бути підставою для її повернення.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суддя апеляційного суду не дотримався положень статей 396, 399, 404, 405 КПК і допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило цьому суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає до задоволення,  оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1              ст. 438 КПК, а справа призначенню до нового розгляду в цьому суді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2020 року щодо ОСОБА_5 скасувати іпризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                           ОСОБА_2                             ОСОБА_3