Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 404/2607/18

провадження № 51-4460 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання   ОСОБА_4

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисника                                        ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду                   м. Кіровограда від 12 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2018 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Згідно з вироком суду, 06 березня 2018 року о 23.00 год, ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки з ОСОБА_8 , що виникла на побутовому ґрунті, з неприязні, з метою вбивства потерпілого, кухонним ножем завдав йому одного удару в ліву частину грудної клітки, чим заподіяв одне проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням серцевої сорочки і серця, яке ускладнилося внутрішньою кровотечою та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та здоров`я в момент заподіяння, від якого ОСОБА_8 помер на місці події.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року вирок суду першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 404 КПК змінено в частині призначеного покарання. Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які  їх подали

У касаційній скарзі з доповненням засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо нього та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях, а також доказах отриманих з порушенням вимог КПК. Зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються лише на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_9 , яку всупереч ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції відмовився повторно допитати. Крім того, вважає, що судами безпідставно не взято до уваги висновки експертиз, які спростовують його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу засудженого                ОСОБА_7 та просила скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги засудженого та просив судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 вбачається, що він, посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано в статтях 409 – 411 КПК, просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Проте під час перевірки матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог статей 23, 94 КПК, та в їх сукупності правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 .

Такий висновок відповідає наведеним у вироку показаннямсвідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні розповіла, що вона була безпосереднім свідком вбивства потерпілого ОСОБА_8 і підтвердила, що саме ОСОБА_7 під час конфлікту з потерпілим завдав йому одного удару ножем у груди, а потім змусив її під загрозою фізичної розправи допомогти йому винести з квартири тіло ОСОБА_8 .

Ці показання свідкаОСОБА_9 повністю узґоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 й сумнівів у їх достовірності не викликають.

Також, на підтвердження винуватості ОСОБА_7 суд обґрунтовано послався на дані протоколу огляду місця події від 07 березня 2018 року, згідно яких на прибудинковій території біля будинку АДРЕСА_1 виявлено труп чоловіка з ознаками насильницької смерті та предмет схожий на ніж зі світлою рукояткою; дані протоколу слідчого експерименту від 07 березня 2018 року за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок детально показала обставини завдання ОСОБА_7 ножового поранення ОСОБА_8 ; дані висновку судово- медичної експертизи № 200 від 25 квітня      2018 року, згідно з якими причиною смерті ОСОБА_8 стало проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням серцевої сорочки і серця, яке ускладнилося внутрішньою кровотечею, при цьому механізм виникнення та локалізація тілесного ушкодження відповідає механізму, на який вказувала свідок ОСОБА_9 у протоколі слідчого експерименту від 07 березня 2018 року; а також дані висновку експерта № 60 від 17 травня 2018 року в якому зазначено, що рана на ділянці шкіри грудної клітки трупа ОСОБА_8 могла бути спричинена клинком наданого для проведення експертизи кухонного ножа з білою полімерною ручкою, вилученого під огляду місця події 07 березня 2018 року за місцем проживання ОСОБА_7 .

Ці докази повністю є логічними, послідовними та узгоджуються між собою, а тому об`єктивних підстав недовіряти їм немає.

Отже, дослідивши обставини встановленні під час кримінального провадження, надавши доказам належну оцінку, суд дійшов вмотивованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.

Перевіривши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційних скарг сторони захисту та зазначивши підстави прийнятого рішення, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , апеляційний суд навів належні і достатні мотиви та підстави ухвалення рішення і не встановив неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування вироку суду першої інстанції.

Доводи щодо недоведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні саме кримінального правопорушення, за який його засуджено, аналогічні викладеним у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_7 , були перевірені судом апеляційної інстанції, який визнав їх такими, що не відповідають зібраним у кримінальному провадженні доказам. Апеляційний суд проаналізував такі доводи, дав на них вичерпні відповіді та, залишаючи без задоволення апеляційні скарги, відповідно до вимог ст. 419 КПК зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Також, усупереч доводам засудженого ОСОБА_7 при здійсненні кримінального провадження суд апеляційної інстанції в цілому дотримався загальних засад кримінального провадження щодо безпосередності дослідження доказів, оскільки, відповідно до положень ст. 404 КПК, повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. При цьому, відмова у задоволенні клопотання за відсутності встановлених апеляційним судом порушень допущених судом першої інстанції при дослідженні доказів не утворює обґрунтованих підстав для повторного дослідження всіх доказів у справі і не свідчить про порушення апеляційним судом кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.

Таким чином, враховуючи те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, не встановлено, тому касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу                 4 Закону України № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року, суд

ухвалив:

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                ОСОБА_2                                       ОСОБА_3