Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

1 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 750/13733/19

провадження № 51-1565км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018270010004958.

Постановлені судові рішення та зміст оскаржуваного судового рішення

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ухвалою від 21 січня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Чернігівської місцевої прокуратури.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 25 лютого 2020 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Суддя Чернігівського апеляційного суду ухвалою від 26 лютого 2020 рокузалишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_6 та надав йому строк до  4 березня 2020 року для усунення виявлених в ухвалі недоліків, а ухвалою від 10 березня 2020 року повернув указану скаргу через неусунення зазначених у ній недоліків.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , вказуючи на незаконність ухвали апеляційного суду, просить скасувати її і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що  згаданий суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, не врахувавши того, що він не отримував копії ухвали апеляційного  суду про залишення його апеляційної скарги без руху. Вказує, що 26 лютого 2020 року він особисто подав до апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги, а 1 березня 2020 року направив поштою копії апеляційної скарги  та доповнення до неї для прокурора.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала касаційну скаргу  ОСОБА_6 та просила її задовольнити на підставах, указаних у ній.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,  а також правильність правової оцінки обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

За статтею 370, ч. 2 ст. 418 КПК  ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Зокрема, законним є рішення, ухвалене  згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Як вбачається з матеріалів провадження, суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 396 КПК, ухвалою залишив її без руху з наданням строку на виправлення вказаних недоліків –до 4 березня 2020 року.

З огляду на те, що у визначений в ухвалі строк недоліки апеляційної скарги скаржником виправлені не були, суддя апеляційного суду дійшов висновку про необхідність повернення  його апеляційної скарги.

У статті 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст. 422 КПК.

Положенням ст. 422 КПК визначено, що, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тобто ця та інші норми КПК не передбачають можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. На це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг.

Наведене узгоджується з висновком об`єднаної палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17), відповідно до якого під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 цього Кодексу, а що стосується оскарження судових рішень,  про якій йдеться у ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 вказаного Кодексу..

Однак суддя апеляційного суду не врахував вищезазначеного та необґрунтовано на підставі ч. 1 ст. 399 КПК залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді з наданням строку на усунення недоліків до 4 березня 2020 року, незважаючи на те, що постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді, а надалі повернув указану скаргу через неусунення недоліків, тобто з підстав, які не визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, рішення судді про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК є передчасним та необґрунтованим.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що під час прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду – скасуванню згідно з п. 1 ч. 1 ст.  438 КПК, а провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно взяти до уваги наведене, а також висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17, апеляційний розгляд здійснити відповідно до положень КПК та ухвалити судове рішення, яке узгоджується зі ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу   ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                        ОСОБА_3