Судове рішення · Постанова
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
- Справа №
- 752/2516/19
- Дата
- 22 вересня 2020 р.
- Суддя
- Лагнюк Микола Михайлович
- ч. 1 ст. 307 КК
- ч. 2 ст. 307 КК
- ч. 2 ст. 309 КК
Джерело: дані реєстру
Висновок щодо застосування норми права
Мотиви Верховного Суду
Що вирішив суд
Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.
Текст рішення
Оригінал у реєстріРішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.
Постанова
іменем України
22 вересня 2020року
м. Київ
справа № 752/2516/19
провадження № 51-959км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника
(обвинуваченої ОСОБА_6 ) ОСОБА_7 ,
захисника
(обвинуваченого ОСОБА_8 ) ОСОБА_9 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 , яка брала участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні № 12018100040001942 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК, ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040001942 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК, ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК, повернуто до Київської місцевої прокуратури №1, у зв`язку із невідповідністю обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100040001942 щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 . Апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року повернуто.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що прокурором завчасно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки повний текст не було оголошено у зв`язку з відсутністю учасників провадження, а його копію було отримано прокурором 10 жовтня 2019 року.
Крім того, прокурор вважає, що апеляційний суд не взяв до уваги подані підтверджуючі документи поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Також прокурор зазначає, що до прокуратури не надходив виклик для участі в судове засідання, призначене на 16 вересня 2019 року, а посилання на присутність прокурора не відповідає дійсності.
У запереченнях захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, доводи захисників, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, відмовляючи прокурору в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, виходив з того, що підготовче судове засідання 16 вересня 2019 року відбувалося за участю прокурора та інших учасників судового провадження, як це передбачено частиною 2 статті 314 КПК. Встановив, що суд вийшов до нарадчої кімнати о 12:38, після виходу з якої о 12:45 оголосив резолютивну частину ухвали. 18 вересня 2019 року було проголошено повний текст ухвали.
Апеляційний суд встановив, що даних, коли копія ухвали була отримана прокуратурою, матеріали справи не містять, і на підтвердження цих обставин прокурор доказів не надала. Однак, враховуючи присутність прокурора у судовому засіданні, згідно з частиною 7 статті 376 КПК апеляційний суд ствердив, що у суду взагалі не виникало обов`язку направляти копію судового рішення.
Також апеляційний суд виходив з того, що прокурор не вживала жодних заходів, щоб дізнатись про рішення, прийняте за наслідками підготовчого судового засідання. А тому посилання, як на причину пропуску процесуального строку, на дату надходження копії ухвали до відділу прокуратури не були визнані обґрунтованими. До того ж, апеляційна скарга була подана прокурором більше ніж через 7 днів навіть з дня отримання копії ухвали.
Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року (№51-6470кмо18) висловлювалася щодо початку перебігу строку на апеляційне оскарження. Зокрема, вказано, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Зазначалося, що відповідно до вимог частини 1 статті 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто, за змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Доводи прокурора про те, що не відповідає дійсності зазначення судом першої інстанції про участь прокурора в судовому засіданні, є неспроможними, оскільки не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Зокрема, журналом судового засідання та ухвалами суду, якими у тому числі вирішувалося питання відводу.
Крім того, Верховним Судом зазначалося, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК.
Проте, як правильно вказав апеляційний суд, не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження подача прокурором апеляційної скарги та клопотання про поновлення такого строку 23 жовтня 2020 року, тоді як повний текст отримано ним 10 жовтня 2020 року.
Вказане надає колегії суддів підстави вважати, що доводи прокурора є необґрунтованими, а разом з цим не має підстав вважати, що прокурора позбавлено права на апеляційне оскарження в строк.
З урахуванням викладеного та висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року, колегія суддів вважає, що прокурор пропустив строк на апеляційне оскарження рішення першої інстанції, а наведені ним мотиви правильно розцінені апеляційним судом як не поважні.
Таким чином, ухвала апеляційного суду є обґрунтованою, у зв`язку з чим касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 рокупро повернення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні № 12018100040001942 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК, ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 309 КК, залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, яка брала участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.
А як вирішували справи, схожі на вашу?
Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.
Перевірити мою справу