Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

03 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 309/25/15-к

Провадження № 51 – 2887 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1204070050000710 від 15 липня

2014 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Керецьки Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 серпня 2017 року щодо

ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 24 лютого 2017 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 24 лютого 2017 року по 15 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 10 049 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 30 травня

2014 року о 01 годині через незачинене вікно проник до будинку ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав системний блок та монітор, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 10 049 гривень.

На зазначений вирок суду першої інстанції 18 липня 2017 року захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 10 серпня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2017 року на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження незаконним, ухваленим з порушенням вимог

ст. 394 ч. 2, ст. 399 ч. 4 КПК України. Зазначає, що таке рішення апеляційного суду обмежило право сторони захисту на доступ до апеляційного суду з метою оскарження незаконного вироку суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу (ст. 394 ч. 2 КПК України).

Згідно зі ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Із матеріалів кримінального провадження та змісту вироку вбачається, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювалося в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.

Мотивуючи своє рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції послався на те, що в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 оскаржив вирок суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оспорюючи ті обставини, які ніким не оспорювалися в ході судового розгляду й щодо яких дослідження доказів було визнано недоцільним, та про незаконність застосування процедури, передбаченої ст. 349 ч. 3 КПК України не зазначав.

Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду дійшов до обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подано на судове рішення з підстав, з яких воно не може бути оскаржено відповідно до вимог ст. 394 ч. 2 КПК України, та на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження, мотивувавши належним чином своє рішення. Ухвала суду апеляційної інстанції за змістом відповідає вимогам ст. 370,

ст. 418 ч. 2 КПК України.

Крім того, захисник ОСОБА_7 15 серпня 2017 року повторно звернувся з апеляційною скаргою в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2017 року, за результатами розгляду якої ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02 листопада

2017 року зазначений вирок суду першої інстанції скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника – адвоката ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                         ОСОБА_3