Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

«У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого (ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК) ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК безпідставним та вказує на те, що з огляду на конкретні обставини справи призначене засудженому покарання не сприятиме його виправленню та попередженню вчинення нових злочинів. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення, в якій він не погоджувався з призначеним ОСОБА_1 покаранням із застосуванням положень ст. 69 КК, всупереч вимогам ст. 419 КПК не перевірив належним чином усіх наведених у скарзі доводів та обґрунтованих відповідей на них не дав. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. За змістом ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин. У кожному випадку застосування ст. 69 КК суд зобов’язаний у своєму рішення зазначити, які саме обставини справи або дані про особу винного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом’якшення покарання. Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК класифікуються як тяжкий та особливо тяжкий, дані про особу засудженого, який з 11 лютого 2018 року перебуває на обліку під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом із діагнозом «розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психотропних речовин, гостра інтоксикація», на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не був судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, його молодий вік, стан здоров’я, відношення до скоєного, обставини, які пом’якшують покарання – щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів, обставини які обтяжують покарання, не встановлено. Все наведене у своїй сукупності суд розцінив як обставини, які істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочинів, у зв’язку з чим дійшов висновку про наявність достатніх підстав для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК. Однак із таким рішенням колегія суддів погодитися не може та вважає, що його прийнято без урахування належним чином конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, який з метою отримання прибутку в квартирі зберігав з метою збуту у великих розмірах особливо небезпечні наркотичні речовини та психотропні засоби, зважуючи їх за допомогою електронних ваг та розфасовуючи по поліетиленових пакетиках. Колегія суддів вважає, що вказані у вироку суду обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого, та дані про його особу, що стали підставами для застосування положень ст. 69 КК, у цьому конкретному випадку не є такими, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів. Переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, в якій він ставив питання про його скасування та ухвалення нового у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого через застосування положень ст. 69 КК, суд апеляційної інстанції не дав переконливих відповідей на всі доводи, наведені у скарзі, та залишив рішення без зміни. Відповідно до вимог ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Однак суд апеляційної інстанції не дотримався наведених вимог кримінального процесуального закону та не перевірив належним чином наведених в апеляційній скарзі прокурора доводів, рішення про законність вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання не обґрунтував.»