Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

21 травня 2020  року

м. Київ

справа № 1708/3282/12

провадження № 51- 2236 ск 20

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2015 року та ухвалу Рівненського  апеляційного суду від 01 квітня 2020 року,

встановила:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_2 , у якій він порушує питання про перегляд в касаційному порядку  судових рішень щодо ОСОБА_3 в тому числі, у зв`язку з неправильним застосуванням  кримінального закону. Зазначає про те, що рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 12 жовтня 2010 року у справі  №2-1180 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, яке було скасоване рішенням Апеляційного суду Рівненської області та закрито провадження у справі № 2-163/10, що, враховуючи положення ч.ч. 1 і 5 ст.216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), свідчить про не чинність судового рішення,  невиконання якого постановлено в провину ОСОБА_3 та що за наявності підстав для закриття справи її не було закрито з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КК.

Відповідно до ч.2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК 1960 року однією з підстав для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є неправильне застосування кримінального закону.

Однак, скарга захисника ОСОБА_2 за своїм змістом не відповідає вимогам п.4 ч.1  ст. 350, ст. 398 КПК 1960 року, оскільки він не навів переконливих обґрунтувань про те, в чому саме полягає  незаконність  оскаржуваних  судових рішень з підстави неправильного застосування кримінального закону, зокрема, посилаючись на наявність судових рішень Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 12 жовтня 2010 року у справі  №2-1180 та Апеляційного суду Рівненської області  у справі № 2-163/10, не вказав конкретно зміст цих рішень і дату постановлення рішення апеляційного суду, та яким чином ці рішення стосуються  судового рішення невиконаного ОСОБА_3 та чи могли вплинути на чинність ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 жовтня 2009 року, якщо ця ухвала була предметом перегляду судом апеляційної інстанції 28 грудня 2010 року і не скасована.

Без наведення  вказаних обґрунтувань неможливо перевірити доводи у касаційній скарзі щодо  наявності підстав для закриття справи з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КК.

Відповідно до ч.1 ст.398 КПК 1960 року предметом касаційного розгляду можуть бути подані касаційні скарги на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне  застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

При вирішенні  питання  про  наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної  інстанції  керується  статтями  370-372 цього Кодексу.

Проте, посилання у скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398  цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

З огляду на зазначене, скарга захисника ОСОБА_2 може бути розглянута за умови усунення вказаних недоліків  і якщо повторна скарга  надійде в межах строку, визначеного ст. 386 КПК 1960 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 350, 388,  398 КПК в редакції 1960 року, п.15 Перехідних положень Закону України №4651-VI від 13 квітня 2012 року, §3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII,

постановила:

Відмовити захиснику  ОСОБА_2 у  витребуванні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного кримінального суду                                            ОСОБА_1

Верховного Суду