Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

«Прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги сторони обвинувачення в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового в зв’язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК та необхідністю призначення більш суворого покарання без задоволення, належним чином не перевірив її доводів. Вказує, що рішення суду про звільнення засуджених від відбування покарання з встановленням іспитового строку не обґрунтоване належним чином та прийняте без урахування всіх наявних у справі даних про особи засуджених, які вчинили 6 епізодів крадіжок та не відшкодували заподіяної злочинами шкоди. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Призначаючи засудженим покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК, класифікуються як середньої тяжкості та тяжкі, дані про особи винних, зокрема: те, що ОСОБА_1 раніше судимим не був, характеризується більш в позитивну сторону, має на утриманні малолітню дитину, визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину; ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується в більш позитивну сторону, визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину. Одночасно, врахувавши все наведене, суд прийняв рішення про можливість виправлення та перевиховання засуджених без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК. Однак з наведеним рішенням колегія суддів погодиться не може та вважає його таким, що прийняте без урахування належним чином тяжкості вчинених злочинів та даних про особи засуджених. Зокрема, з наявних у матеріалах справи характеристик убачається, що засуджені характеризуються посередньо, а не позитивно, як було враховано судом. Засуджений ОСОБА_2 у минулому вже засуджувався за вчинення умисного корисливого злочину, проте суд, призначаючи йому покарання зазначив, що останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, що не відповідає дійсності. Крім того, приймаючи рішення про звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК, суд його належним чином не обґрунтував та послався на ті ж самі обставини, що врахував при обранні виду та розміру передбаченого санкціями ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК покарання. Колегія суддів вважає, що всі наведені судом першої інстанції дані про особи засуджених та обставини, які визнані такими, що пом’якшують покарання і були враховані при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування ст. 75 КК, у даному конкретному випадку, не є такими, які б свідчили про можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ними контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Так, з наявних у матеріалах справи заяв потерпілих убачається, що засуджені лише частково відшкодували заподіяну шкоду, при чому, зробили це під час апеляційного розгляду кримінального провадження, що ставить під сумнів щирість їх каяття у скоєному та бажання усунути негативні наслідки вчинених ними кримінальних правопорушень. Крім того, ОСОБА_2, будучи в минулому судимим за вчинення умисного корисливого злочину та, при цьому, звільненим від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, після його закінчення, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні корисливі злочини. Переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, в якій він ставив питання про його скасування та ухвалення нового в зв’язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК, суд апеляційної інстанції не дав належних відповідей на всі її доводи та безпідставно залишив його без зміни. Відповідно до вимог ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Колегія суддів вважає, що апеляційний суд не дотримався наведених вимог кримінального процесуального закону та не перевірив належним чином наведених в апеляційній скарзі доводів прокурора. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню, як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Постанова від 04.06.2019 Справа № 484/1197/18 Провадження № 51-10137км18 Колегія суддів Другої судової палати Прокурор, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки цей суд не здійснив належної перевірки доводів скарги прокурора в частині безпідставності застосування до засудженого положення ст. 75 КК. Крім того вказує, що суд першої інстанції неправильно призначив засудженому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК, оскільки повинен був ухвалити рішення про самостійне виконання покарань за вироками міськрайонного суду від 23 січня 2018 року та від 13 червня 2018 року з огляду на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року в провадженні № 51-717км18 (справа № 754/2749/17). Зазначає, що апеляційний суд не виправив вказаного порушення. Прокурор звернувся із клопотанням, у якому просить передати кримінальне провадження щодо засудженого на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків, що містяться у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 754/2749/17), від 18 вересня 2018 року (справа № 752/4026/17) та від 19 березня 2019 року (№ 644/4677/17) щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.»