Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 554/6877/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/814/563/19

Провадження № 51 – 5133 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

представника потерпілих                                   адвоката ОСОБА_6 у режимі

відеоконференції,

розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 – адвоката

ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року.

Зміст судових рішень і встановлені обставини

Постановою прокурора в кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області від 08 квітня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000390 від 16 липня 2018 року, за підозрою ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, закрито на підставі

ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04 липня

2019 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову прокурора від 08 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження

№ 12018170000000390.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілих – адвоката  ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04 липня 2019 року, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах потерпілих

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що 04 липня 2019 року в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини прийнятого рішення, про точні дату та час оголошення повного тексту ухвали учасники судового провадження повідомлені не були. Указує на те, що повний тексту ухвали було оголошено 11 липня 2019 року, під час якого ні потерпілі, ні їх представник присутні не були, а копію судового рішення потерпіла сторона отримала по пошті 17 липня 2019 року. Вважає, що були всі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки мотиви прийнятого слідчим суддею рішення до проголошення повного тексту ухвали відомі не були, а тому неможливо було сформулювати предмет оскарження. На підтвердження своєї позиції представник потерпілих посилається на висновок про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі

№ 461/1434/18. Вважає, що безпідставним поверненням апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавив потерпілу сторону права на доступ до суду.

Заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Представник потерпілих – адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 обґрунтованою і просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, Полтавський апеляційний суд послався на підставу для повернення, передбачену ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

У ст. 395 частинах 2 та 3 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Правило дотримання п`ятиденного строку на оскарження ухвал слідчого судді з дня їх оголошення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

За змістом ст. 117 ч. 1 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ст. 376 ч. 2 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ст. 117 ч. 1 КПК України.

Із матеріалів провадження вбачається, що представник потерпілих – адвокат ОСОБА_6 брав участь у судовому засіданні 04 липня 2019 року в режимі відеоконференції. 04 липня 2019 року слідчим суддею Октябрського районним суду

м. Полтави оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. При цьому зазначено, що повний текст ухвали буде оголошено протягом 5 днів.

Повний текст ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від

04 липня 2019 року оголошено 11 липня 2019 року, під час якого учасники судового провадження були відсутні. Дані про належне повідомлення учасників судового провадження, у тому числі сторони потерпілих, про дату та час оголошення повного тексту ухвали в матеріалах провадження відсутні.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення трек-номер 36002071170672 копію повного тексту зазначеної ухвали слідчого судді від 04 липня 2019 року адвокат ОСОБА_6 тримав 17 липня 2019 року.

З апеляційною скаргою в інтересах потерпілих адвокат ОСОБА_6 звернувся

22 липня 2019 року, тобто поза межами встановленого строку. У апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04 липня 2019 року, посилаючись на те, що про мотиви прийнятого слідчим суддею рішення він дізнався лише після отримання повного тексту ухвали 17 липня 2019 року, дослідивши які зміг навести обґрунтовані доводи щодо незаконності оскарженої ухвали.

Відмовляючи у поновлені строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді від 04 липня 2019 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що адвокат ОСОБА_6 був присутнім при розгляді його скарги на постанову про закриття кримінального провадження і йому було відоме прийняте рішення, та, у разі своєї незгоди, не був позбавлений можливості на своєчасне оскарження. Крім того, за умови подання апеляційної скарги у межах визначеного законом строку, після отримання повного тексту ухвали ОСОБА_6 мав можливість уточнити свої апеляційні вимоги.

У порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не врахував мотивів, зазначених саме у клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не перевірив причини пропуску цього строку з точки зору поважності – наявності/відсутності обставин, що об`єктивно перешкодили адвокату ОСОБА_6 вчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого суді, виконавши всі процесуальні вимоги.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами           ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга представника потерпілих – адвоката ОСОБА_6 – задоволенню.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 – адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 |    ОСОБА_2 |                       ОСОБА_3 |