Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

4 березня 2020 року

м. Київ

справа №761/39866/18

провадження № 51-4808км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                          ОСОБА_1 ,

суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                                    ОСОБА_4 ,

прокурора                                                              ОСОБА_5 ,

представника Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб              ОСОБА_6 ,

представника АТ "Імексбанк"                        ОСОБА_7 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонду) – адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішеннята встановлені судом обставини

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалоювід 22 жовтня 2018 року задовольнив клопотання начальника другого відділення першого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України та наклав арешт на право вимоги за договорами, незалежно від того, за ким вони зареєстровані, заборонивши розпоряджатись ними, у межах кримінального провадження № 22014000000000081.

Київський апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2019 року відмовив у  поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді та повернув апеляційну скаргу представника Фонду – адвоката   ОСОБА_8 .

Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі

У касаційній скарзі представник Фонду ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є незаконною та необґрунтованою, оскільки скаргу подано в межах строку передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). На обґрунтування своїх доводів вказує, що ухвалу слідчого судді постановлено без  виклику Фонду, а копію оскарженої ухвали отримано лише 13 серпня 2019 року.

У письмових поясненнях представник АТ "Імексбанк" – адвокат ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник Фонду – ОСОБА_6 та представник АТ "Імексбанк" – адвокат ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється  з дня отримання нею копії судового рішення.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Однак рішення судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги представника Фонду не ґрунтується на наведених вимогах закону.

Як видно з матеріалів провадження, представник Фонду – адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року та просила поновити строк на її апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи свої доводи вказувала, що зазначену ухвалу слідчого судді не було направлено Фонду, а її копію вона отримала лише 13 серпня 2019 року.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу слідчого судді оскаржено з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому суд зазначив, що ухвалу місцевого суду постановлено без виклику Фонду, а про її існування адвокату ОСОБА_8 стало відомо 5 червня 2019 року, оскільки вона брала участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представника Національного банку України на оскаржуване рішення.

Проте таке посилання суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки його норми не передбачають обчислення строків з моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про наявність судового рішення, що порушує її права та інтереси.

Виходячи з правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 листопада 2019 року (касаційне провадження № 51-9550кмо18, справа № 760/12179/16-к), якщо  ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

З матеріалів справи видно, що копію ухвали слідчого судді представником Фонду отримано 13 серпня 2019 року, тому строк на апеляційне оскарження необхідно обчислювати з цієї дати.

За таких обставин апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, і відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування цього рішення.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у цьому суді, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 рокускасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                         ОСОБА_3