Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

|

||

Постанова                                                                                                Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 442/6091/16-к                                                                                                 провадження № 51-520км19

Верховний Суд колегією суддів

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                                                                                                   за участю:                                                                                                                           секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,                                                                прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140110001611, щодо ОСОБА_7 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі – КК), та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн із позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади у всіх установах, підприємствах та організаціях лісової галузі на строк 1 рік.

ОСОБА_6 оскаржив цей вирок в апеляційному порядку.

Суддя Львівського апеляційного суду ухвалою від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року щодо ОСОБА_7 повернув апелянту.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить вимогу про скасування ухвали судді апеляційного суду на підставіпорушення апеляційним судом кримінального процесуального закону. Вважає, що суддя дійшов необґрунтованого висновку про необхідність повернути його апеляційну скаргу на вирок щодо ОСОБА_7 , оскільки таке рішення обмежило його право на доступ до правосуддя. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції він як сторона провадження був позбавлений можливості брати участь у справі, що призвело до ухвалення незаконного вироку. Вказує на необхідність призначити новий розгляд провадження у суді апеляційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

За вимогами ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК)  кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.

Статтею 393 КПК передбачено перелік суб`єктів оскарження судових рішень в апеляційному порядку. До цього переліку входять особи, визначені в пунктах 1 – 9-2 ч. 1 цієї статті, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у встановлених законом межах, а також інші особи, які згідно з положеннями п. 10 ч. 1 цієї статті наділені таким правом у випадках, передбачених КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

З матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_6 , не погодившись із вироком щодо ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що він є стороною кримінального провадження.

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_6 згідно з вимогами ст. 393 КПК не входить до переліку осіб, які мають право на оскарження вироку, тому повернув його  апеляційну скаргу на підставі ч. 3 ст. 399 КПК.

Із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів на таких підставах.

Пунктом 19 ст. 3 КПК визначено сторони кримінального провадження. А саме: з боку обвинувачення – слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту – підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, за заявою ОСОБА_6 було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використаннята відтворення лісів ДП "Дрогобицьке лісове господарство". За результатом цієї перевірки складено відповідний акт № 304/04/539, який став підставою для внесення відомостей про злочин до ЄРДР. У рамках кримінального провадження ОСОБА_6 був допитаний як свідок.

Таким чином, згідно з матеріалами справи ОСОБА_6 не є стороною у кримінальному провадженні. Його доводи про те, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР відбулося саме внаслідок його діяльності, не є підставою для того, щоб вважати, що оскаржене ним в апеляційному порядку судове рішення стосується його прав, свобод та інтересів, а тому не спростовують висновку апеляційного суду про те, що він не входить до кола осіб, визначених ст. 393 КПК, які наділені правом апеляційного оскарження.

На підставі наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим рішення судді апеляційного суду про необхідність повернути апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вирок щодо ОСОБА_7 як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Таким чином  рішення судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вирок щодо ОСОБА_7 повною мірою відповідає вимогам ст. 399 КПК.

З урахуванням викладеного касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                           ОСОБА_2                    ОСОБА_3