Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 591/1273/19

провадження № 51-5938км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 6 вересня 2019 року про  відмову у відкритті апеляційного провадження.

Постановлені судові рішення та зміст оскаржуваного судового рішення

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ухвалою від  16 липня 2019 року  відмовив у відкритті провадження за скаргоюОСОБА_6  та повернув  її  скаржнику.

Не погодившись із таким рішенням слідчого судді,   ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою від 6 вересня 2019 року суддя Харківського апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК)  відмовив у відкритті провадження за зазначеною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб прокуратури у кримінальному провадженні № 42018200000000212.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі   ОСОБА_6 , вказуючи на незаконність ухвали апеляційного суду,  просить її скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що  згаданий суд не врахував того, що згідно з ч. 2 ст. 309 КПК ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що слідчий суддя відмовив у задоволенні його скарги, тоді як він відмовив у відкритті провадження за його скаргою.

Також ОСОБА_6 подав до Верховного Суду заяву, в якій зазначив про здійснення касаційного розгляду без  його участі.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор  вважала доводи, наведені у касаційній скарзі ОСОБА_6 ,  обґрунтованими, просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,  а також правильність правової оцінки обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

За ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК  ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Зокрема, законим є рішення, ухвалене  згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

З матеріалів провадження  (№ 1кс-591/3267/19), наданих на запит Верховного Суду), вбачається,  що ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми з скаргою, в якій просив зобов`язати  прокурора Сумської області провести перевірку підслідності кримінальних проваджень № 42018200000000212, № 42017200000000140 та № 42017000000003457 та прийняти відповідне процесуальне рішення (а. п. 2­­, 3).

Слідчий суддя, дослідивши зміст поданої скарги, ухвалою  від  16 липня 2019 року,   керуючись статтями 303, ч. 4 ст. 304 КПК, відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6   та повернув  її  скаржнику з мотивів, що його скарга не містить у собі вимог, які можуть бути розглянуті слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК (а. п. 4).

На вказане рішення слідчого судді ОСОБА_6 18 липня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій  просив скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки вважав, що слідчий суддя залишив поза увагою те, що п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК  в частині нездійснення прокурором інших процесуальних дій стосується його вимоги щодо зобов`язання прокурора провести перевірку підслідності кримінальних проваджень (а. п. 51, провадження № 1кс-591/3156/19,  справа № 591/1273/19).

На виконання вимог ст. 422 КПК суд апеляційної інстанції витребував із суду першої інстанції матеріали скарги ОСОБА_6 (№ 591/1273/19) за апеляційною скаргою останнього на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні його скарги на бездіяльність прокуратури Сумської області (а. п. 52).

Разом із тим,  згаданий суд на вимогу апеляційного суду направив матеріали скарги ОСОБА_6 , які стосувалися бездіяльності прокурора, що полягала у невиконанні процесуальних дій (справа № 591/1273/19, провадження № 1-кс-591/3156/19,  а. п. 49).

Надалі Харківський апеляційний суд (до якого надійшли вказані матеріали в порядку ст. 34 КПК з Верховного Суду) ухвалою від 6 вересня 2019 року  відмовив у відкритті  провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6   на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2019 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність службових осіб прокуратури у кримінальному провадженні №42018200000000212.

Приймаючи  таке рішення, апеляційний суд виходив із того,  що  нормами  ст. 309 КПК не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку  ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб у кримінальному провадженні.

Однак апеляційний суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_6 в апеляційному оскаржив ухвалу слідчого судді від  16 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою та повернення  її  скаржнику, яка з огляду на ч. 2 ст. 309 КПК підлягає апеляційному оскарженню.

З огляду на викладене згаданий суд ухвалив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі тих матеріалів, які не стосувалися ні ухвали  слідчого судді про відмову  у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , ні його апеляційної скарги.

Отже, рішення судді  про відмову у відкритті  апеляційного  провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на підставі  ч. 4 ст. 399 КПК є передчасним  та необґрунтованим,  про що слушно зазначено в касаційній скарзі.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За вказаних обставин  касаційна скарга  ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду – скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст.  438 КПК, а провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції,  під час якого суду необхідно взяти до уваги наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та ухвалити судове рішення, яке відповідає ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду  від 6 вересня 2019 року про  відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу  слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                        ОСОБА_3