Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-818 ск 20

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

встановив

Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: вказівка на те, в чому полягаєнезаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування

або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 через істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування необхідності скасування судових рішень з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор, посилаючись на те, що вирок винесений незаконним складом суду, не наводить належного обґрунтування на підтвердження своїх доводів, з урахуванням положень статей 54 та 55 КПК

1960 року.

Також, зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор вказує на неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам справи, при цьому фактично просить дати іншу оцінку доказам у справі, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що у відповідностідо статей 367-369 КПК 1960 року, не є підставою для зміни чи скасування судових рішень при перегляді справи судом касаційної інстанції.

Крім цього, касаційна скарга подана на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2019 року, але прокурор, в прохальній частині порушує питання про скасування вироку цього ж суду від іншої дати.

Таким чином, зважаючи на наведене, касаційна скарга не відповідає вимогам

ст. 350 КПК 1960 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується, якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись вимогами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року прокурору у витребуванні справи для перевірки у касаційному порядку слід відмовити.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 КПК 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК, Суд

постановив:

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для перевірки у касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                     ОСОБА_1