Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 303/1866/17

провадження № 51-1514км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного  кримінального суду у складі:

головуючого                                                          ОСОБА_1 ,

суддів                                                                        ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до     Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070040001777, № 12017070040000848,    № 12017070040001428,    № 12016070040002114,        за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186  Кримінального кодексу України (далі — КК),

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 3 ст. 185КК – на строк 3 роки 3 місяці;

- за ч. 3 ст. 186 КК– на строк 4 роки;

- на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – на строк 4 роки.

На підставі частин 1, 4 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року,та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 27 грудня 2018 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у м.Мукачево, діючи повторно, з корисливих спонукань, проникаючи у приміщення, сховище, таємно викрав:

- 10 серпня 2016 року близько 03:00 – належнийОСОБА_8 велосипед "Спеллі" вартістю 5000 грн;

- 19 вересня 2016 року близько 23:30 – 2 велосипеди "Schwinn", електричну газонокосарку та інше майно, належнеОСОБА_9 , загальною вартістю 21 607,50 грн;

- 10 квітня 2017 року близько 03:50 за попередньою змовою з не встановленою досудовим розслідування особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з виробничого приміщення ПП "ВКФ Астра" – належний ОСОБА_10 електричний інструмент загальноювартістю 4640,80 грн та майно ОСОБА_11 вартістю 46 459,30 грн;

- 25 квітня 2017 року близько 15:30 – майно ТОВ "Флекстронікс" вартістю 6352,80 грн.

Крім цього, ОСОБА_6 20 червня 2017 року близько 03:50, діючи повторно, з корисливих спонукань, проник у квартиру ОСОБА_12 в м. Мукачево, де в коридорі таємно викрав сумку, гаманецьта навушники, після чого намагався непомітно покинути квартиру, однак був помічений потерпілим, який переслідував ОСОБА_6 , вимагав зупинитися й повернути майно, проте останній, усвідомлюючи, що його дії помічені, з місця події втік, відкрито викравши майно загальноювартістю 662,75 грн.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить змінити судові рішення та на підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі – Закон № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_6 устрок покарання попереднє ув`язнення в період з 7 липня 2017 року по 27 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Посилається на те, що Закон № 838-VIII відповідно до ст. 5 КК має зворотну дію в часі.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вимоги касаційної скарги не підтримав, вважаючи, що засуджений не позбавлений можливості вирішити поставлене у касаційній скарзі питання в порядку виконання вироку.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи в касаційній скарзі захисника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні ОСОБА_6 строку попереднього ув`язнення є слушними

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК законодавством України про кримінальну відповідальність є Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Положення, передбачені ч. 5 ст. 72 КК, регулюються саме цим Кодексом, у зв`язку з чим охоплюються поняттям "закон про кримінальну відповідальність".

Згідно зі змінами, внесеними до ч. 5 ст. 72 КК Законом № 838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому відповіднодо вимог ч. 5 ст. 72 КК зі змінами, внесеними Законом України від 18 травня 2017 року №2046-VIII"Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення", що набрав чинності 20 червня 2017 року, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, оскільки ОСОБА_6 вчинив злочини в період з 10 серпня 2016 рокупо 20 червня 2017 року, то при зарахуванні попереднього ув`язнення в строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону                           № 838-VIII.

Така позиція Суду узгоджується і з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18), згідно з яким якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону  № 838-VIII.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, у тому числі, й рішення про залік досудового тримання під вартою, однак зазначене питання не було вирішене з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції ухвалив строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 7 липня 2017 року без зазначення відповідного розрахунку(один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі до вступу вироку в законну силу), тобто Закону № 838-VIII, який підлягав застосуванню, не застосував.

Апеляційний суд вказану помилку суду першої інстанції не виправив, не зважаючи на пояснення із зазначенням відповідного клопотання захисника ОСОБА_7 , який вступив до провадження наприкінці апеляційного розгляду (т. 2, а.п. 209-210), чим порушив положення ч. 2 ст. 405 КПК, та не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню (п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК).

З огляду на викладене, ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК) та неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосували закон, який підлягав застосуванню (п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК), відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК є підстави для зміни судових рішень щодо ОСОБА_6 у цій частині та зарахування останньому на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону № 838-VIII) у строк покарання строку попереднього ув`язнення за період з 7 липня 2017 року по 27 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, у зв`язку з чим касаційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 369, 376, 412, 413, 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року                            № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" зарахувати засудженому ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 7 липня 2017 року по 27 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                               ОСОБА_3