Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 р.

м. Київ

справа № 201/12776/18

провадження № 51-3967км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої  судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого –                                                                   ОСОБА_1 ,

суддів:                                                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання                                      ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                                                                           ОСОБА_5 ,

захисника                                                                           ОСОБА_6 ,

засудженого (відеоконференція)                                  ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8  на вирок Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001006, за  обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Петропавлівка Дніпропетровської області, мешканця                            АДРЕСА_1 ,    раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини

За вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7  звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю              1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він на початку лютого 2018 року (точної дати в ході досудового слідства не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , через  інтернет мережу у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, замовив у невстановленій кількості вогнепальну зброю та бойові припаси, та в середині лютого 2018 року у поштовому відділенні "Нова пошта" №1, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 49, придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, які перевіз на невстановленому  транспортному засобі до місця свого проживання, де зберігав без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту.

Також 07 вересня 2018 року через відділенні "Нова пошта №3", яке розташоване: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 563-А, незаконно збув                  ОСОБА_9 пістолет марки "STALKER-MOD 917-UK" калібру 9мм P.A.K, з маркуванням НОМЕР_1 та пістолет марки "STALKER-MOD 917-UK" калібру 9мм P.A.K, з маркуванням НОМЕР_2 , що є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, за 8 000 грн., а також  20 вересня 2018 року незаконно збув  200 патронів калібру 9 мм Р.А. які є бойовими припасами, придатні для стрільби, виготовлені саморобним способом з використанням гільз з капсулем сигнальних (шумових) пістолетних патронів "OZK" калібру 9 мм Р.А.К., заряду пороху та виготовлених саморобним способом металевих куль діаметром 6.4 мм, за 2 520 гривень.

24 вересня 2018 року під час проведення обшуку у ОСОБА_7 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , було  виявлено та вилучено: пістолет марки "STALKER-MOD 914-S" калібру 9 мм P.A.K, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю; пістолет марки "STALKER 2914-UK" калібру 9 мм P.A. Knall, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю; пістолет марки "STALKER-MOD 918-S" калібру 9 мм P.A.K, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю; пістолет марки "CARRERA GT50" калібру 9 мм P.A. Knall, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю; пістолет марки "АК 479" калібру 5.6 мм, який є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю; 254 патрона калібру 9 мм Р.А., які є бойовими припасами; один патрон калібру 7,62х54, який є бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї; 13 патронів калібру 9 мм, які є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї; 551 патрон калібру 5,6 мм, які є бойовими припасами, які він незаконного зберігав без передбаченого законом дозволу,

Дніпровським апеляційним судом за апеляцією прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок від 17 липня 2019 року. Цим вироком ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України призначено покарання у виді  позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого                     ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд при призначенні покарання належним чином не врахував обставини, які пом`якшують покарання, і дані про особу обвинуваченого, а також у своєму рішенні не обґрунтував  неможливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.

Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її  відхилити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за                                   ч. 1 ст. 263 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюється.

Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Відповідно до положень статей370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до м`якості призначеного покарання, та просив  скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7  покарання, яке потрібно відбувати реально.

Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її  виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд дотримався вимог                            ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного й навів у вироку переконливі мотиви ухваленого рішення.

Зокрема, ухвалюючи вирок, апеляційний суд, крім ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України єтяжким,форми вини, урахував і характер протиправних дій засудженого, який вчинив злочин проти громадської безпеки, що становить підвищену суспільну небезпеку для суспільства, конкретні обставини справи, а саме: кількість вилученої зброї та боєприпасів, з якими засуджений здійснив незаконне поводження, вчинення кримінального правопорушення з метою особистого збагачення шляхом подальшого збуту незаконно придбаної зброї та боєприпасів.

Також, урахувавши обставини, що пом`якшують покарання, та інші обставини, на які  посилається захисник у своїй касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_7  мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винуватим, яке потрібно відбувати реально, мотивувавши належним чином своє рішення, та із наведенням у вироку відповідних мотивів обґрунтовано визнав неможливим звільнення ОСОБА_7 на підставі положень ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів убачає, що покарання засудженому призначено судом апеляційної інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для скасування вироку апеляційного суду, як про це йдеться в касаційній скарзі захисника, не убачається.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника не убачає.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  – без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                                  ОСОБА_2                                             ОСОБА_3