Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 р.

м. Київ

справа № 760/12627/19

провадження № 51-3512км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої  судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого –                                                                   ОСОБА_1 ,

суддів:                                                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання                                      ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                                                                           ОСОБА_5 ,

адвоката                                                                             ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про  відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від                   16 травня 2016 року.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду  від 24 червня 2019 року на підставі             ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до ст. 309 цього Кодексу  судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить ухвалу судді апеляційного суду скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вважає безпідставним ухвалене апеляційним судом рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, внаслідок чого він позбавлений права на доступ до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її  відхилити.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України  закріплено гарантії, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Крім того, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право на доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від                           13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Положеннями ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Встановивши, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування,  яка за правилами Кримінального процесуального кодексу України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження, належним чином  мотивувавши своє рішення.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                                  ОСОБА_2                                             ОСОБА_3