Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м.Київ

справа №300/941/19

провадження №К/9901/33314/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 (колегія суддів у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.)

у справі № 300/941/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 позов ОСОБА_1 задоволено.

2. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, далі - відповідач) на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №300/941/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено повністю: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 7000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та 1152 грн. 60 коп. судового збору.

5. У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума витрат на правову допомогу у даній справі складає 7000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 12.04.2019 №12/04, додатковою угодою до договору та квитанцією від 23.04.2019 № 255665.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки ця справа є справою незначної складності, то співмірними із складністю цієї справи незначної складності є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи зазначену заяву у повному обсязі, суд апеляційної інстанції наголосив, що покликання суду першої інстанції на те, що вказана справа є справою незначної складності та заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною з обсягом наданих послуг, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема позовною заявою та доданими до неї додатками, які вказують на затрачений адвокатом час на збір доказів та складання позовної заяви.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

9. У своїй касаційній скарзі відповідач стверджує, що дана справа є справою незначної складності, а сума заявлених витрат при цьому є значною. На переконання Пенсійного органу надана позивачем квитанція не є фінансовим документом, а інших банківських документів позивачем не надано.

10. Відповідач наголошує, що суд не зобов`язаний відшкодовувати стороні всі заявлені витрати, якщо встановить, що такі витрати не є завищеними щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, зазначає про доведеність належними і допустимими доказами розміру понесених витрат на правничу допомогу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

13. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

14. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

15. Позивач зазначила, що зазнала витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн., які їй надавала адвокат Лютак Л.Л.

16. Вартість правової допомоги підтверджується договором про надання правової допомоги від 12.04.2019 №12/04, додатковою угодою до договору та квитанцією від 23.04.2019 №255665.

17. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

18. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

19. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

21. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

22. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 7000,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

23. Також суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що Суд також звертає увагу на те, що чинне законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

24. При цьому, матеріали справи не містять такого клопотання пенсійного органу та жодних інших пояснень відповідача з цього приводу. Відзиву на апеляційну скаргу позивача на додаткове судове рішення відповідачем не надіслано.

25. У касаційній скарзі пенсійний орган також не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що розмір витрат є необґрунтованим.

26. Суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог процесуального закону при ухваленні судового рішення про стягнення з пенсійного органу на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема належним чином досліджено документи щодо підстав надання адвокатських послуг, фактичного виконання робіт; надано оцінку відповідності суті послуг, витраченого адвокатом часу та погодинної вартості послуг критеріям співмірності, розумності та неминучості.

27. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

28. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 300/941/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя І.В. Желєзний