Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 164/1288/17

провадження № 51-3378 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                    ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,                                                                       в режимі відеоконференції                                                                                          обвинуваченого                                    ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 червня 2019 року                        у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030160000364.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 травня                  2019 року застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено строком на 60 днів до 28 липня 2019 року включно.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 червня 2019 року відмовлено                  у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вказану ухвалу суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на апеляційний перегляд судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні обвинувачений підтримав касаційну скаргу.

Прокурор вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України                (далі – КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим                                   і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно                     з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

Проте ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент виконання такої дії або прийняття такого рішення.

У ч. 2 ст. 152 Конституції України закріплено принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про                                їх неконституційність. Тобто, закони, інші правові акти мають юридичну силу                              і підлягають застосуванню до визнання їх неконституційності рішенням Конституційного Суду України, яке набирає законної сили з дня його ухвалення,                       є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Як видно з матеріалів провадження, суддя Волинського апеляційного суду ухвалою від 13 червня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого                  ОСОБА_6 на ухвалу про продовження строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, мотивуючи тим, що ч. 2 ст. 392 КПК не передбачено можливості оскарження  відповідної ухвали в апеляційному порядку.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року                      № 4-р/2019 положення ч. 2 ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті,визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним).

За таких обставин, відмовивши 13 червня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону та істотно їх порушив, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК                              з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам                ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 червня 2019 року скасувати                    і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                         ОСОБА_7