Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 760/18544/15-к

провадження № 51-564 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання                  ОСОБА_4 ,

прокурора                                                      ОСОБА_5 ,

заявника                                                         ОСОБА_6 ,

представника заявника                             ОСОБА_7 ,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження                        ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року залишено без задоволення.

На це судове рішення адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року залишена без руху з наданням строку 7 днів для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 повернуто особі, яка її подала, оскільки  протягом встановленого строку адвокат не усунув зазначених в ухвалі недоліків.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвали місцевого та апеляційного судів і призначити новий розгляд у сулі першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив усі обставини справи, дійшов неправильного висновку про те, що закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності винесено відповідно до вимог закону, оскільки це рішення прийнято без урахування думки потерпілого ОСОБА_6 , чим порушені його права Також вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, оскільки адвокат ОСОБА_9 подав до суду усі необхідні документи, що підтверджували його повноваження.

Позиції інших учасників судового провадження

ОСОБА_6 та його представник у судовому засіданні підтримали скаргу, наголошували на тому, що заявнику повернуто статус потерпілого у даному кримінальному провадженні, а отже він має право на оскарження судових рішень.

Особа, щодо якої закрито кримінальне провадження – ОСОБА_8 у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги.

Прокурор у судовому засіданні вказував на законність судового рішення та заперечував проти задоволення скарги.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що  підставами для скасування судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Твердження про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду обставинам справи не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_6 вказує на незаконність рішення місцевого суду про залишення без задоволення його заяви щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду від 26 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що ухвала місцевого суду не була предметом перевірки суду апеляційної інстанції, то касаційний суд згідно наведених вимог закону позбавлений можливості переглядати зазначене судове рішення в касаційному порядку.

Що стосується доводів ОСОБА_6 про незаконність ухвали апеляційного суду, то вони не ґрунтуються на законі.

Частиною 1 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року, адвокат ОСОБА_9 , що діяв в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року цю апеляційну скаргу було залишено без руху та надано семиденний строк на усунення недоліків.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд мотивував своє рішення тим, що скаржник не вказує, які саме істотні порушення вимог кримінального процесуального закону були допущені судом першої інстанції та не зазначає підстав, передбачених ст. 415 КПК України, для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Крім того, суд зауважив на те, що адвокат ОСОБА_9 не надав до суду усіх необхідних документів, які підтверджують його повноваження як представника ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні.

При цьому суд роз`яснив адвокату положення ч. 3 ст. 399 КПК України, згідно яких апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, котру залишено без руху, в установлений строк.

Зазначену ухвалу апеляційного суду адвокат ОСОБА_9 отримав особисто 08 грудня 2018 року. Крім того, 17 грудня 2018 року адвокат за його заявою був ознайомлений із матеріалами провадження.

Протягом встановленого в ухвалі строку скаржник проігнорував вимоги суду апеляційної інстанції, не подав до суду нової апеляційної скарги з усунутими недоліками, а тому суд 08 січня 2019 року відповідно до вимог ст. 399 КПК України обґрунтовано прийняв рішення про повернення апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що наведені в ухвалі апеляційного суду від 03 грудня 2018 року недоліки є надуманими, оскільки його представник подав до суду всі необхідні документи на підтвердження його повноважень.

З таким твердженням погодитися не можна. Відповідно до висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 648/3629/17) у ч. 1 ст. 50 КПК України законодавець закріпив дві групи документів, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у конкретному кримінальному провадженні та які обов`язково надаються суду: документ, що підтверджує право особи на заняття адвокатською діяльністю (оскільки захисником може бути тільки адвокат) – свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та документи, що підтверджують право цієї особи бути захисником (здійснювати захист у конкретному кримінальному провадженні) – ордер, договір або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Суд апеляційної інстанції вірно встановив, що надані адвокатом ОСОБА_9 фотокопії зазначених документів не свідчать про наявність у нього повноважень представника потерпілого ОСОБА_6 у цьому конкретному кримінальному провадженні з перегляду ухвали місцевого суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, суд апеляційної інстанції в зазначеній ухвалі від 03 грудня 2018 року звернув увагу й на інші недоліки апеляційної скарги, які є істотними, адже вони перешкоджали суду прийняти рішення про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження. Отже, відповідно до вимог закону, адвокат повинен був усунути всі зазначені в цій ухвалі недоліки, проте цього не зробив.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є обґрунтованим та відповідає вимогам закону. Суд касаційної інстанції не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення.

З огляду на викладене та керуючись статтями 434, 436, 438, 441,442 КПК України, Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

З цих підстав Суд ухвалив:

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2019 року про повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                              ОСОБА_10                                                    ОСОБА_3