Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 670/500/17

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4820/81/19

Провадження № 51 – 1998 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240100000089 від 19 квітня 2017 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 125 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на вирок Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 жовтня

2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 жовтня

2018 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 6000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він

19 квітня 2017 року приблизно о 12 годині на території домогосподарства за адресою:   АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_9 , під час суперечки з ОСОБА_8 на ґрунті неприязних відносин умисно завдав їй один удар кулаком правої руки в голову та один удар в тулуб, чим  заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та синця в ділянці лівої молочної залози.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката ОСОБА_7 – без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 , а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК України. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному проваджені, вважає, що винуватість ОСОБА_6 не доведено, ударів ОСОБА_8 , яка була ініціатором конфлікту, він не завдавав, вирок ґрунтується виключно на суперечливих показаннях потерпілої, які спростовуються іншими доказами. Зазначає про безпідставне задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 , оскільки відсутні докази моральних страждань. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив зазначених порушень, не скасував вирок і не закрив кримінальне провадження.

У запереченнях на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_8 зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_6 та доведеності його вини у заподіянні ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, суд послався, у тому числі, на: показання самого ОСОБА_6 , який не заперечував, що 19 квітня 2017 року між ним та ОСОБА_8 на подвір`ї матері останньої відбувався конфлікт; показання потерпілої ОСОБА_8 про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень           ОСОБА_6 шляхом завдання ударів у голову та груди; показання свідка            ОСОБА_10 про конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , вона бачила як перший штовхнув її сестру; показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ; показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які чули крики ОСОБА_6 та плач ОСОБА_8 , а також бачили у потерпілої синець на лівій стороні грудей; дані, які містяться в протоколі слідчого експерименту від             04 липня 2017 року за участю ОСОБА_8 , в ході якого вона показала як ОСОБА_6 вдарив її у голову та ліву частину грудей; висновок судово-медичної експертизи від    24 квітня 2017 року № 57 про тяжкість виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які могли виникнути від удару кулаком руки сторонньої особи від не менше 2-х дій, та не є характерними для утворення при падінні з висоти власного зросту, цей висновок у судовому засіданні підтвердила свідок – судово-медичний експерт ОСОБА_15 та зазначила, що при обстеженні ОСОБА_8 у неї чітко було видно один синець в ділянці лівої молочної залози, а струс головного мозку повністю підтверджувався неврологічною симптоматикою.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 125 ч. 1 КК України. При цьому суд оцінив докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Що стосується доводів про неправильне вирішення цивільного позову, то вони є необґрунтованими.

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_16 на користь потерпілої ОСОБА_8 6000 гривень на відшкодування моральної шкоди ґрунтується на положеннях

статей 128, 129 КПК України, статей 23, 1167 ЦК України і є вмотивованим. Суд врахував моральні переживання, понесені ОСОБА_8 у зв`язку з ушкодженням її здоров`я, тривалість наслідків, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, перевірив доводи захисника, які аналогічні доводам його касаційної скарги, визнав їх безпідставними, належним чином мотивувавши своє рішення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не встановлено.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 січня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника – адвоката ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                 ОСОБА_3