Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 488/5/17 · 03.12.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
488/5/17
Дата
3 грудня 2019 р.
Суддя
Григор'єва Ірина Вікторівна
  • ч. 1 ст. 121 КК

Також цитує: ч. 2 ст. 24 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня2019 року

м. Київ

справа № 488/5/17

провадження № 51-8690 км 18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання           ОСОБА_4 ,

прокурора                                               ОСОБА_5 ,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та жителя

АДРЕСА_1

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі – КК)

Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені обставини

За вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2018 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Не погоджуючись із указаним вироком, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 18 липня 2018 року відмовив захиснику ОСОБА_6 у задоволенні вказаного клопотання і повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що він подав апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, а згаданий суд не зважив на це і неправомірно її повернув.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на вирок може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 115, ст. 116 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Строк не вважається пропущеним, коли скаргу здано до його закінчення на пошту.

У кримінальному провадженні  щодо ОСОБА_7 вирок було ухвалено     4 червня 2018 року, а з наступного дня (5 червня 2018 року), розпочався обчислюватися тридцятиденний строк апеляційного оскарження вказаного судового рішення. При цьому такий строк сплинув 4 липня 2018 року, який і є останнім днем для подання апеляційної скарги.

Натомість згідно з наданим захисником фіскальним чеком Укрпошти, апеляційну скаргу було здано до поштового відділення 5 липня 2018 року. Тому доводи скаржника про те, що він звернувся з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.

Водночас необхідно зазначити, що однією з основних засад судочинства, закріпленою у ст. 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення.

У силу ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а за приписами ч. 2 ст. 24 цього Кодексу кожному гарантується право на перегляд рішення суду, що стосується інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому вказаним Кодексом.

Також Конституційний Суд України неодноразово висловлював свою позицію щодо неприпустимості відмови у правосудді та прийнятті скарг, якщо особа вважає порушеними її права та свободи (рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп та від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Отже, виходячи з наведених приписів необґрунтована відмова у поновленні строку апеляційного оскарження законом не  допускається.

Проте апеляційний суд повною мірою не врахував зазначеного.

За матеріалами провадження, ОСОБА_6 пропустив строк звернення з апеляційною скаргою на один день. Захисник клопотав про поновлення процесуального строку, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_7 отримав вирок 6 червня 2018 року.

Попри це, апеляційний суд в ухвалі не навів в аспекті ст. 129 Конституції України, ст. 24 КПК переконливих аргументів на спростування доводів захисника, з урахуванням також дати отримання вироку обвинуваченим та права сторони захисту узгодити свою позицію при зверненні з апеляційною скаргою. Таким чином убачається, що згаданий суд формально відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , чим фактично обмежив обвинуваченому доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, оспорювану ухвалу не можна визнати законною й залишити в силі, вона підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід урахувати наведене і на стадії виконання вимог ст. 398 КПК прийняти справедливе рішення, яке відповідатиме ст. 370 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2                                       ОСОБА_1                              ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу