Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 606/600/14-к

провадження № 51-3436км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                           ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210170000498, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

Зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2018 рокузаяву потерпілого ОСОБА_8 про перегляд вироку Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2014 року щодо ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами задоволено.

Вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2014 року щодо ОСОБА_7 , яким його визнано винуватим та засуджено за ст. 128 КК України, - скасовано та ухвалено новий вирок, яким останнього визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Звільнено ОСОБА_7 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 без задоволення.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 04 грудня 2013 року, близько 22 год, між ним та ОСОБА_9 , які знаходились біля бару - ресторану "Дар" у с. Дарахів Теребовлянського району Тернопільської області, виник словесний конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_9 вдарив долонею руки по голові ОСОБА_7 , у відповідь останній, не передбачаючи можливості отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, що призведуть до його смерті, хоча повинен і міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю, штовхнув в грудну клітину потерпілого, який не втримавшись на ногах, втратив рівновагу та впав спиною на сходовий марш, вдарившись задньою частиною потилиці голови об тверду поверхню бруківки.

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Вважає, що апеляційний суд неправомірно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, що призвело до надання неправильної оцінки доказам, які були додатково здобуті судом першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПКУкраїни є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 91 КПКУкраїни у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПКУкраїни), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПКУкраїни. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПКУкраїни при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Проте, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника, апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.

Так, в апеляційній скарзі захисник оскаржив вирок місцевого суду з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, вказував на неправильну оцінку місцевим судом доказів, а саме стверджував, що експерт у висновку № 83 від 11 лютого 2014 року не зміг чітко вказати на утворення травми голови ОСОБА_9 внаслідок падіння із сходів навзнак, хоча висновком додаткової експертизи № 29 від 31 липня 2018 року чітко встановлено, що травма голови у останнього не могла виникнути при його падінні на площину навзнак та удару потиличною ділянкою голови до твердої поверхні, а спричинена дією тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею у праву верхню частину лобової ділянки голови потерпілого, а судом встановлено, що ОСОБА_7 не наносив ударів в ділянку голови потерпілого. Тобто у наведених висновках є розбіжності щодо механізму отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.

У зв`язку з чим, захисник просив повторно у суді апеляційної інстанції дослідити висновок експерта № 83 від 11.02.2014 року, висновок експерта № 29 від 31.07.2018 року, висновок експерта № 10 від 21.01.2016 року та протокол проведення слідчого експерименту від 05.12.2013 року.

З метою забезпечення реалізації стороною захисту права на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України апеляційний суд мав створити необхідні для цього умови, в тому числі і шляхом повторного дослідження обставин, які оскаржував захисник.

Забезпечення таких умов передбачено безпосередньо  ч. 3 ст. 404 КПК України, відповідно до якої за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Проте суд апеляційної інстанції не виконав вимог процесуального закону, не дослідив та не надав належної оцінки усім обставинам кримінального провадження з огляду на положення статей 22, 94 КПК України.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України  при розгляді апеляційної скарги захисника і дійшов передчасного висновку щодо законності вироку суду першої інстанції, залишивши його без зміни.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами   п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга захисника –задоволенню.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги захисника,  дати їй належну оцінку, та з урахуванням усіх встановлених обставин прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                        ОСОБА_3