Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 194/1308/18

провадження № 51-4599км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого            ОСОБА_1 ,

суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                ОСОБА_4 ,

прокурора                                                    ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року в кримінальному провадженні № 12018040400000275 щодо

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу – за вироком   Тернівського міського суду Дніпропетровської областівід 22 листопада 2018  року за ч. 3 ст. 185, ч. 4ст. 70, ч. 1 ст. 72

Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,.

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09  квітня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК – на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК – на строк 4  роки; за ч. 2 ст. 289 КК–на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів до призначеного за цим вироком покарання ОСОБА_7 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяця.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" матеріальну шкоду в розмірі 12 240 грн.

За вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно; в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення; в  незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за таких обставин.

ОСОБА_7 у період часу з квітня 2018 року до середини травня 2018 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, тимчасово мешкаючи у квартирі АДРЕСА_2 таємно викрав чуже майно, що належить комунальному підприємству "Тернівське житлово-комунальне підприємство, спричинивши підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 12 240,00 грн.

Крім того, ОСОБА_7 20 травня 2018 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, прийшов до шахти "Тернівська" ШУ "Павлоградське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", розташованої навул. Харківській, 1 у тому ж місті, переліз на її територію, підійшов до будівлі майстерні дільниці ПР-4 та шляхом пошкодження цілісності стіни проник до вказаної майстерні, звідки умисно, повторно, таємно викрав майно, спричинивши підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 937,50 грн.

Також ОСОБА_7 18 червня 2018 рокублизько 14:00 поблизу магазину "Лакі", розташованого на вул. Лермонтова, 22 А в тому самому місті, побачив припаркований мопед "ALPHA ZS-50F" (червоного кольору 2008 року випуску) із ключем у замку запалення та, діючи умисно, незаконно, повторно, заволодів ним. Мопед, вартість якого становить 5263,11 грн, належить на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_8 .

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 виявив, що на рулю вказаного мопеда в поліетиленовому пакеті є мобільний телефон, який належить на праві приватної власності тому ж потерпілому ОСОБА_8 , та, діючи з  корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав мобільний телефон марки "TRK-Link" neffos вартістю 1500,00 грн.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6763,11 грн.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду – без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями щодо ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити їх в частині призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК. Зазначає, що місцевий суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі зазначеної норми закону неправильно вказав принцип призначення покарання, а саме, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком від 22 листопада 2018 року, замість - призначення його шляхом повного чи часткового складання покарань, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, на що суд апеляційної інстанції достатньої уваги не звернув. Крім того, вказує, що апеляційної суд належним чином не спростував викладених у його апеляційній скарзі доводів, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі–КПК).

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Як передбаченост. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і  вмотивованим.

Цих вимог кримінального процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі прокурора не оспорюються, тому згідно зі ст. 433 КПК у зазначеній частині оскаржувані судові рішення в касаційному порядку не перевіряються.

Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у частині призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими в частинах 1–3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

У цьому разі достроку покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Водночас зач. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської областівід 22 листопада 2018  року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70, ч.1 ст.72 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Злочини, за які засуджено ОСОБА_7 згідно з оскаржуваним вироком від 09 квітня 2019  року, вчинені ним до постановлення вироку Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018  року щодо нього, а не Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області,  як зазначено у вироку.

Однак, пославшись у вироку на ч. 4 ст. 70 КК, суд не застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або принцип повного чи часткового складання призначених покарань, а визначив ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за вироком від 22 листопада 2018 року, чим фактично застосував положення ст. 71 КК, що в цьому разі не підлягали застосуванню.

Вказане залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст.  419 КПК належної оцінки не дав відповідним доводам прокурора в апеляційній скарзі та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду в цій частині без змін.

Разом із тимзазначені порушення не є підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 , натомість можуть бути усунуті шляхом зміни вироку та ухвали, оскільки це не погіршує становища засудженого та не виходить за межі вимог касаційної скарги.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора належить до задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 19 червня 2019 щодо ОСОБА_7 змінити.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених оскаржуваним вироком та вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2018 року визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць без конфіскації майна.

У решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                   ОСОБА_3